Парамоново (Урицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Парамоново
Парамоново
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Орловська область
Муніципальний район Урицький район
Поселення Бунінське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 54255813005
Код ЗКТМО: 54655413106
Основні дані
Населення 300
Поштовий індекс 303927 і 303928
Географічні координати: 53°09′47″ пн. ш. 35°42′57″ сх. д. / 53.16333000002777709° пн. ш. 35.71611000002777558° сх. д. / 53.16333000002777709; 35.71611000002777558Координати: 53°09′47″ пн. ш. 35°42′57″ сх. д. / 53.16333000002777709° пн. ш. 35.71611000002777558° сх. д. / 53.16333000002777709; 35.71611000002777558
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Парамоново (Росія)
Парамоново
Парамоново

Парамоново (Орловська область)
Парамоново
Парамоново

Мапа

Парамоново (рос. Парамоново) — село в Урицькому районі Орловської області Російської Федерації.

Населення становить 300 осіб. Входить до муніципального утворення Бунінське сільське поселення.

Історія

[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований у межах Чорнозем'я та історичного Дикого Поля. Від 30 липня 1928 року у складі Орловського округу Центрально-Чорноземної області, 13 червня 1934 року після ліквідації Центрально-Чорноземної області населений пункт увійшов до складу новоствореної Курської області.

Відтак, від 27 вересня 1937 року в складі новоствореної Орловської області.

Від 2013 року входить до муніципального утворення Бунінське сільське поселення[1].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2010[2]
300

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Закон Орловской области от 25 декабря 2013 года N 1578-ОЗ «Об административно-территориальном устройстве Орловской области». Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  2. Всероссийская перепись населения 2010 года. 7. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов Орловской области. Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.