Парасольчик
Парасольчик | |
---|---|
Splachnum rubrum | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Відділ: | Мохи (Bryophyta) |
Клас: | Листостеблові (Bryopsida) |
Підклас: | Брієві (Bryidae) |
Порядок: | Парасольчикальні (Splachnales) |
Родина: | Парасольчикові (Splachnaceae) |
Рід: | Парасольчик (Splachnum) Hedw. |
Вікісховище: Splachnum |
Парасольчик (Splachnum) є родом мохів, який добре відомий своєю ентомофілією. Зазвичай росте на ділянках гною або тваринних речовин, що розкладаються.
Етимологія[ред. | ред. код]
Назва Splachnum походить від давньогрецького слова splachnos, що означає кишки або нутрощі. Це стосується зовнішнього вигляду верхівки висохлого спорофіта рослини — вона часто червона і зморшкувата[1].
Опис[ред. | ред. код]
Цей рід відомий своєю унікальною структурою спорофітів. Спорофіти мають яскраве забарвлення і виробляють запах, схожий на запах гною, призначений для залучення комах. Цей вид хімічної мімікрії речовини, що розкладається, є унікальним для Splachnum та близьких до нього родів[2].
Еволюція і систематика[ред. | ред. код]
Оскільки Splachnum росте в таких специфічних умовах, його використовують як модельний вид для розуміння еволюційних механізмів, необхідних для співіснування в неоднорідних середовищах існування[3].
Види[ред. | ред. код]
- Splachnum sphaericum
- Splachnum rubrum
- Splachnum luteum
- Splachnum ampullaceum
- Splachnum adolphi-friederici
- Splachnum austriacum
- Splachnum melanocaulon
- Splachnum pennsylvanicum
- Splachnum resectum
- Splachnum vasculosum
- Splachnum weberbaueri
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Meagher, David. An etymology of Australian bryophyte genera. 2 — Mosses (PDF).
- ↑ Marino, Paul; Raguso, Robert; Goffinet, Bernard (2009). The ecology and evolution of fly dispersed dung mosses (Family Splachnaceae): Manipulating insect behaviour through odour and visual cues. Symbiosis. 47 (2): 61—76. doi:10.1007/BF03182289. S2CID 36557683.
- ↑ Marino, Paul C. (1991). Dispersal and Coexistence of Mosses (Splachnaceae) in Patchy Habitats. Journal of Ecology. 79 (4): 1047—1060. doi:10.2307/2261097. ISSN 0022-0477. JSTOR 2261097.
|