Парбаті Баруа
| Парбаті Баруа | |
|---|---|
| Народилася | 1954 Gauripurd, Dhubri districtd, Lower Assam divisiond, Ассам, Індія |
| Країна |  Індія |
| Діяльність | політична діячка, охоронниця довкілля |
Парбаті Баруа (асс. পাৰ্বতী বৰুৱা) — ассамська політична діячка, активістка захисту тварин і маут (індійський термін, що означає приборкувача/чку слонів і доглядача/чку),[1][2][3] Парабаті народилася як одне з дев'яти дітей покійного Пракрітіша Чандри Баруа з королівської родини Гауріпура. Пракрітіш був останнім раджею Гауріпура, який мав владу.[4] Вона потрапила в центр уваги після того, як BBC створила документальний фільм «Королева слонів», заснований на її житті, разом із супутньою книгою Марка Шанда. Вона проживає в Гувахаті, а також є членом Групи спеціалістів із азійських слонів МСОП.[5] Вона є сестрою Пратіми Баруа Панді та племінницею режисера Праматеш Баруа, відомого як Девдасу.[6]
Парбарті народилася як одне з дев'яти дітей, народжених від покійного Пракрітіша Баруа, останнього із раджів Гауріпура. З дитинства вона мала гостре почуття розуміння та інтерес до слонів і проводила більшу частину свого часу в джунглях разом зі своїм батьком. Пракрітіш був ексцентричним мисливцем, мав надприродне розуміння слонів. У своїх королівських стайнях він мав 40 слонів.[4]
Раджа брав свою сім'ю в тривалі подорожі лісами з великим оточенням, яке включало слуг, кухарів і приватного вихователя для своїх дітей і його сім'ї, яка складалася з його 4 дружин і 9 дітей. Саме в цих поїздках, за словами самої Парбаті, вона частково розвинула інтерес до слонів. У 1970 році скасування приватних виплат монаршим родинам завдала тяжкого удару Парбаті та її родині.[4]
Тепер, не маючи права на жоден із заходів без оподаткування та виділених їм грошей, рід раджів Гауріпура прийшов до занепаду — як з точки зору влади, так і пільг. Будучи фактично банкрутом, не залишивши нічого, крім свого палацу та стайні слонів, Пракрітіш зі своєю дочкою повернулися до лісів і виживали, продаючи слонів і надаючи їхні послуги лісозаготівельним підприємствам безпосередньо або через ярмарок Сонепур.[4]
У 14 років Баруа зловила свого першого дикого слона, з яким її привітав батько. З тих пір вона оволоділа мистецтвом ловлі слонів і стала їх ловити для одомашнення. Протягом багатьох років її кілька разів викликали в джунглі, щоб зловити диких слонів або піклуватися про них. Це були чайні плантації та сільські райони Західної Бенгалії, Одіші та її рідного Ассама.
2024: Нагороджена премією Падма Шрі в галузі соціальної роботи.[7]
- ↑ THE ELEPHANT PRINCESS. 30 квітня 1995. Процитовано 19 червня 2017.
- ↑ Anupam Bordoloi. Dr. Manas Pratim Das (ред.). Wild at heart. The Telegraph (Calcutta, India edition) website. Процитовано 26 червня 2007.
- ↑ In the Shand of time, he left his Mark on elephant conservation in India. 24 квітня 2014. Процитовано 19 червня 2017.
- ↑ а б в г THE ELEPHANT PRINCESS. The Independent (англ.). 23 жовтня 2011. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Welcome to the Asian Elephant Specialist Group. www.asesg.org. Процитовано 19 червня 2017.
- ↑ Lady mahout. www.theweekendleader.com. Процитовано 19 червня 2017.
- ↑ Padma awards announced, these 34 ‘unsung heroes’ including the country’s first female mahout will receive Padma Shri – Unsung heroes of this year 2024 receiving Padma awards 75th republic day ntc. 25 січня 2024. Архів оригіналу за 25 січня 2024. Процитовано 17 червня 2024.