Парис Філіппі

Парис Філіппі
Parys Filippi
Народився	1836(1836) Краків
Помер	7 грудня 1874(1874-12-07) Варшава
Громадянство	Республіка Польща  Російська імперія
Навчання	Школа малювання і живопису у Кракові, Мюнхенська академія мистецтв
Роки творчості	1859—1874
Працював у містах	Львів

Парис Філіппі (пол. Parys Filippi; 1836, Краків — 7 грудня 1874, Варшава) — польський скульптор. Початково навчався у свого батька, скульптора Павла Філіппі, пізніше у школі малювання і живопису у Кракові. Отримав стипендію міста Кракова для навчання у 1858—1859 роках у Мюнхенській академії мистецтв, яку закінчив із нагородою за скульптуру «Самсон». Працював у Кракові, а від 1862 року — у Жовкві. 1866 року оселився у Львові, де заснував власну майстерню в будинку при домініканському монастирі. 1867 року організував власну скульптурну школу. Виконав у цей час велику кількість скульптурних портретів сучасників, особливо знайомих йому львівських митців і діячів культури. Роботи експонувались на виставках Товариства красних мистецтв, нині багато з них зберігаються у Львівській галереї мистецтв. 1874 року перебуваючи у Варшаві покінчив життя самогубством.

Роботи

• Погруддя польських королів, виконані на замовлення Наукового товариства у Кракові.
• Реставрація пам'ятника гетьману Станіславу Яблоновському у Львові (спільно з Абелем Пер'є, 1860—1861). У 1861 році відновлений монумент урочисто встановили на центральному львівському променаді, який з того часу отримав назву Гетьманських валів.
• Кам'яні консолі в сінях будинку Наукового товариства у Кракові на вулиці Славковській, 17 (1864). 13 теракотових медальйонів із профілями учених і митців на фасаді там же (1866). Архітектор — Філіп Покутинський.
• Реставрація та доповнення скульптур фарного костелу у Жовкві. Мармуровий амвон там же. Виконав мармурові епітафії королевичів Якуба Лювіка і Костянтина Собеських.
• Ескіз медалі із зображенням Яна III Собеського на коні (1866)
• Пам'ятники на Личаківському цвинтарі: Артура Гроттгера, Марії Мйончинської (1867), Ксаверія і Анєлі Грабінських (1867).
• Реставрація пам'ятника в Печихвостах.
• Портрет Артура Гроттгера, виконаний 1868 за посмертною маскою.
• Пам'ятник генералу Юзефу Дверницькому в костелі монастиря кармелітів босих у Львові, виконаний у 1867–1869 роках. Відреставрований 2000 року Янушем Смазою і встановлений у Латинському кафедральному соборі.
• Реставрація, спільно з Петром Козакевичем, шести ренесансних надгробків у підземеллях львівського монастиря домініканців (до 1870).
• Медальйони Юзефа Гауке-Боссака, Олександра Фредра, В. Поля, Олександра Рачинського, Ванди Монне (1868, бронза), Корнеля Уєйського, портрет дружини (1867, гіпс), пам'ятна таблиця з медальйоном Станіслава Пілата у львівському бернардинському костелі (1867).
• Погруддя Мечислава Романовського (1867, гіпс) Кароля Шайнохи (1868, гіпс), Анни Ріхтман (мармур).
• Кам'яна статуя графа Станіслава Скарбека у вестибюлі Скарбківського театру (1871).

Джерела

• Філіппі Парис // Словник художників України / За ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 239.
• Filippi Parys // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1975. — T. 2. — S. 221.
• Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 76—79. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)