Перейти до вмісту

Паркіна Тетяна Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тетяна Паркіна
Народилася13 квітня 1952(1952-04-13)
Рига
Померла6 травня 2020(2020-05-06) (68 років)
Москва, Росія
Національністьросіянка
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Діяльністьактриса, співачка
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності1974—2006
IMDbnm0662802

Тетяна Олексіївна Паркіна (13 квітня 1952, Рига, Латвійська РСР — 6 травня 2020) — радянська і російська актриса, співачка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Тетяна Паркіна народилася 1952 року в Ризі, де і виросла. Потім закінчила ВДІК на курсі у Сергія Герасимова і Тамари Макарової. Успішно виступала як вокалістка.[1]

Через відсутність московської прописки в Москві закріпитися не змогла, повернулася до Риги і працювала в Ризькому естрадно-концертному об'єднанні. У 1980 році повертається до Москви, працює в Московському об'єднанні музичних ансамблів.[2]

У 1982 році знялася у фільмі «Не можу сказати „прощавай“», завдяки чому стала відомою. З 1980-х років Тетяна Паркіна постійно виступає на сцені в різних ансамблях. З початку 2000-х років почала зніматися в телесеріалах.[1][3]

Померла 6 травня 2020 року.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 1974 — Дочки-матері — кухарка
  2. 1975 — Городяни — пасажирка таксі, дружина молодого композитора
  3. 1976 — Червоне і чорне — Еліза, покоївка пані де Реналь
  4. 1977 — Міміно — стюардеса Тимофєєва, напарниця Лариси (немає в титрах)
  5. 1977 — «Посейдон» поспішає на допомогу — Тамара, лікарка «Кайра»
  6. 1977 — Ти іноді згадуй — дружина головного героя, військового хірурга
  7. 1980 — Дами запрошують кавалерів — адміністраторка готелю (немає в титрах)
  8. 1982 — Не можу сказати «прощай» — Марта
  9. 1984 — Оплески, оплески… — Ніночка, дружина Макарова
  10. 1986 — Капітан «Пілігрима» — Мері Велдон, дружина судновласника
  11. 1986 — Крик дельфіна — Ніка
  12. 1988 — Щасливчик — епізод
  13. 1988 — Пілоти — Карін, шведка з «Червоного Хреста»
  14. 2000 — Салон краси — лікар-гінеколог
  15. 2000 — Заздрість богів — асистент режисера на телебаченні
  16. 2002 — Дві долі — приятелька
  17. 2004 — Проти течії — мати (немає в титрах)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Татьяна Паркина — биография, информация, личная жизнь. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  2. ↑ Татьяна Паркина. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  3. ↑ Куда пропала звезда фильма "Не могу сказать «прощай»: Неоконченный роман с кино Татьяны Паркиной. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
Актор Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паркіна_Тетяна_Олексіївна&oldid=36198004