Парламентські вибори в Грузинській РСР (1990)
Парламентські вибори відбулися в Грузинській РСР 28 жовтня 1990 року, другий тур відбувся 11 листопада[1]. Вони були першими вільними парламентськими виборами з 1919 року, а партія Круглий Стіл - Вільна Грузія стала найбільшою партією в парламенті здобувши 155 з 250 місць. Явка виборців становила 69,9%.
Депутат Верховної Ради Грузинської РСР від «Круглого столу - Вільна Грузія» Звіад Гамсахурдія був обраний цим складом парлменту головою Президії Верховної Ради 14 листопада, тобто фактично лідером Грузії.
Обраний парламент відповідав за деякі найважливіші рішення в сучасній історії Грузії, такі як проголошення незалежності від Радянського Союзу, прийняття першої Конституції Республіки Грузія, а також скасування автономії Південної Осетії і подальше ведення війни в Південній Осетії .
Це були перші і єдині вільні вибори до Верховної Ради Грузинської РСР. Рада припинила свою діяльність після державного перевороту 6 січня 1992 року, і деякі її члени взяли участь у подальшій громадянській війні . Парламент Грузії був відновлений у березні 1992 року як "Державна рада", а нові вибори відбулись 4 серпня того ж року.
Партія | Одномандатні округи | Загальнонаціональний округ | Всього місць | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Голосів | % | Місць | Голосів | % | Місць | |||
Круглий стіл — Вільна Грузія | 74 | 1,248,111 | 54,0 | 81 | 155 | |||
Комуністична партія Грузії | 20 | 683824 | 29.6 | 44 | 64 | |||
Блок злагоди, миру, відродження | 0 | 80 262 | 3.5 | 0 | 0 | |||
Блок свободи | 0 | 71.602 | 3.1 | 0 | 0 | |||
Всегрузинське товариство Руставелі | 1 | 53 673 | 2.3 | 0 | 1 | |||
Народний фронт | 12 | 43 771 | 1.9 | 0 | 12 | |||
Блок Демократичної Грузії | 4 | 40769 | 1.8 | 0 | 4 | |||
Блок визволення та економічного відродження | 1 | 33 687 | 1.5 | 0 | 1 | |||
Соціал-демократична партія Грузії | 0 | 32 699 | 1.4 | 0 | 0 | |||
Прогресивна партія Грузії | 0 | 15 496 | 0,7 | 0 | 0 | |||
Політичний союз громадян - Всегрузинський союз фермерів | 0 | 8029 | 0,4 | 0 | 0 | |||
Незалежні | 9 | - | - | - | 9 | |||
Вакантні | - | - | 4 | - | - | 0 | 4 | |
Недійсні голоси | - | - | 84797 | - | - | - | ||
Всього | 125 | 2 396 720 | 100 | 125 | 250 | |||
Джерело: Nohlen et al. |
- ↑ Dieter Nohlen, Florian Grotz & Christof Hartmann (2001) Elections in Asia: A data handbook, Volume I, p382 ISBN 0-19-924958-X