Парламентські вибори в Киргизстані 2020
‹ 2015  2021 ›
| ||||
| Парламентські вибори в Киргизстані 2020 всі 120 місць в Жогорку Кенеші | ||||
| 4 жовтня 2020 | ||||
| Перша партія | Друга партія | Третя партія | ||
|---|---|---|---|---|
| Лідер | Марат Аманкулов | Мирлан Бакиров | Катанбек Ісаєв | |
| Партія | Биримдик | Моя батьківщина Киргизстан | Киргизстан (партія) | |
| Виграно місць | 46 | 45 | 16 | |
| Відсоток | 24.90 % | 24.27 | 8.90 | |
| Четверта партія | ||||
| Лідер | Адахан Мадумаров | |||
| Партія | Об'єднаний Киргизстан
| |||
| Попередні вибори | 0 | |||
| Виграно місць | 13 | |||
| Відсоток | 7.25 | |||
Парламентські вибори відбулися в Киргизстані 4 жовтня 2020 р.[1] Згідно офіційних результатів, провладні партії отримали максимальну кількість місць. Згодом результати виборів було анульовано Центральною виборчою комісією на фоні протестів 2020 року.[2]
Через партійну боротьбу між прихильниками президента Сооронбая Жеенбеков і колишнього президента Алмазбека Атамбаєва, керівна Соціал-демократична партія Киргизстану не брала участь у виборах. Партія Ата-Журт, яка раніше відділилася зі партії «Республіка», уклала партнерські відносини з партією «Моя батьківщина Киргизстан», і обидві партії балотувалися під назвою останньої. Соціалістична партія Ата Мекен вступила до коаліції «Нове дихання» з Ліберально-демократичною партією, Молодіжною асоціацією «Нове дихання» та Асоціацією «Зелений союз Киргизстану».[3]
Вибори відбулись під час пандемії COVID-19.
120 місць у Парламенті обираються за пропорційною системою в одному загальнодержавному окрузі. Щоб здобути мандати, партії повинні пройти поріг у 7 % голосів[4] і набрати щонайменше 0,7 % голосів у кожному з семи регіонів.[5] Жодна партія не може мати більше ніж 65 місць.[6] Партійні списки повинні мати принаймні 30 % кандидатів кожної статі, а кожен четвертий кандидат повинен був бути іншої статі. У кожному списку також повинно бути принаймні 15 % кандидатів від етнічних меншин та 15 % молодше 35 років, а також принаймні два кандидати з обмеженими можливостями.[7]
Кілька опозиційних партій закликали уряд перенести вибори через пандемію COVID-19 до періоду передвиборчої кампанії у вересні. Під час виборів кілька партій звинуватили у купівлі голосів.[8] Кілька журналістів також повідомили, що їх переслідували.[9] Також були піддані критиці витрати, пов'язані з поданням заявок на участь у виборах та передвиборчою агітацією, при цьому критики заявили, що менші партії без зв'язків з олігархами не можуть собі дозволити брати участь у виборах.[10]
Кілька інших партій не змогли подолати межі 7 %, включаючи Ата Мекен, що була представлена у кожному зібранні парламенту з часу Киргизстанської революції 2010 року.
Серед партій, які увійшли до парламенту, лише Об'єднаний Киргизстан послідовно виступає проти чинного уряду на чолі з президентом Єенбековим.[11]
Ата Мекен і соціал-демократи заперечували результати і влаштовували протест у Бішкеку. Ще одна партія також опротестувала результати.[12] Близько 4000 людей приєднались до акції протесту, менші акції відбулися в двох інших містах. Близько 16 людей отримали поранення, коли поліція намагалася розігнати натовп. Загалом 12 партій також підписали документ, в якому закликають уряд скасувати вибори внаслідок порушення та провести нові.[13] Одній партії, яка протестувала в Бішкеку, вдалося звільнити експрезидента Алзамбека Атамбаєва з СІЗО, де він з червня відбував покарання терміном 11 років і два місяці за звинуваченням у корупції. Протестувальники зайняли будівлю парламенту й адміністрації президента.[14] Протести тривали протягом усього дня, одна людина загинула та близько 590 людей були поранені.[10]
Після продовження акцій протесту Центральний виборчий комітет анулював результати виборів.[2] Прем'єр-міністр Кубатбек Боронов і спікер парламенту Дастан Джумабеков 6 жовтня подали у відставку. Парламент призначив в.о. прем'єр-міністра опозиційного діяча Садира Жапарова. До призначення Жапаров відбував 11-річний тюремний термін за звинуваченням у взятті урядовця в заручники. Мери Бішкеку та Оша, а також губернатори Наринської, Таласької та Іссик-Кульської областей також подали у відставку. Група з 13 опозиційних партій заявила, що вони створили Координаційну раду, яка братиме на себе відповідальність за формулювання ідей для пошуку вирішень ситуації.[10]
- ↑ Kyrgyzstan sets date of parliamentary elections [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] Xinhua, 21 October 2019
- ↑ а б Kyrgyzstan election: Sunday's results annulled after mass protests. BBC News (брит.). 6 жовтня 2020. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Pannier, Bruce (7 серпня 2020). No Coronavirus Postponement And No Front-Runners So Far In Kyrgyz Elections. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Избирательный порог в парламент снижен с 9 до 7 %. Президент подписал закон. Информационное Агентство Кабар (рос.). Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ Kyrgyz Republic: Election for Jorgorku Keneshg (Kyrgyz Supreme Council) [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] IFES
- ↑ Electoral system [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.] IPU
- ↑ THE CONSTITUTIONAL LAW On Presidential and Jogorku Kenesh Elections in the Kyrgyz Republic (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Namatbayeva, Tolkun (5 жовтня 2020). Monitors decry vote-buying in Kyrgyz parliamentary vote (амер.). AFP. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Furlong, Ray (4 жовтня 2020). Videos show apparent vote-buying in Kyrgyz elections. Radio Free Europe/Radio Liberty. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ а б в Pikulicka-Wilczewska, Agnieszka (6 жовтня 2020). Kyrgyzstan prime minister resigns amid election protests. Al Jazeera (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Ovozi, Qishloq (3 жовтня 2020). Kyrgyzstan: A Guide To The Parties Competing In The Parliamentary Elections. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Pro-presidential parties dominate Kyrgyzstan parliamentary vote. Al Jazeera (англ.). 4 жовтня 2020. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Protests erupt in Kyrgyzstan after parliamentary election. San Diego Union-Tribune (англ.). 5 жовтня 2020. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Kyrgyz protesters free ex-president, seize seat of government. TRT World (англ.). 5 жовтня 2020. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.