Парламентські вибори в Нідерландах 2006
‹ 2003 2010 › | ||||
Парламентські вибори в Нідерландах 2006 Усі 150 місць другої палати Генеральних штатів | ||||
22 листопада 2006 | ||||
Перша партія | Друга партія | Третя партія | ||
---|---|---|---|---|
Лідер | Ян-Петер Балкененде | Вавтер Бос | Ян Марійніссен | |
Партія | Християнсько-демократичний заклик | Партія праці | Соціалістична партія | |
Лідер партії з | 1 жовтня 2001 | 17 листопада 2002 | 1988 | |
Попередні вибори | 44 місця, 28,6% | 42 місця, 27,3% | 9 місць, 6,3% | |
Виграно місць | 41 | 33 | 25 | |
Зміна місць | -3 | -9 | +16 | |
Голосів виборців | 2 608 573 | 2 085 077 | 1 630 803 | |
Відсоток | 26,5% | 21,2% | 16,6% | |
Позачергові парламентські вибори відбулися у середу, 22 листопада 2006 і принесли перемогу правлячій партії Християнсько-демократичний заклик.
Вибори проводилися внаслідок парламентської кризи, що виникла у листопаді 2006 року. Правоцентристська Народна партія, яку очолювала Рита Фердонк, і яка входила в урядову коаліцію ініціювала скандал з депутатом парламенту Айаан Хірсі Алі, письменницею-феміністкою сомалійського походження. Фердонк, що очолювала міністерство з імміграції і інтеграції, звинуватила Айян Хірсі Алі в тому, що вона у 1992 році невірно вказала свої дані при отриманні статусу політичного біженця та не мала права на отримання громадянства Нідерландів. Партія Демократи 66, що також входила до урядової коаліції, висунула вимогу відставки Фердонк, або дострокових парламентських виборів.
Основна боротьба за місця в парламенті розгорнулася між представниками правлячої партії Християнсько-демократичний заклик і опозиційної Партією праці.
Значного успіху на виборах досягла Соціалістична партія, яка збільшила кількість місць з 9 до 25. Вперше, отримавши 2 місця, до парламенту європейської країни потрапила партія, головною метою якої є боротьба за права тварин.
Під час виборів близько 21000 осіб скористалися машинами для електронного голосування.
За результатами тривалих міжпартійних переговорів 22 лютого 2007 було створено коаліцію у складі партії Християнсько-демократичний заклик, Партії праці та Християнського союзу. Було сформовано четвертий уряд Яна Петера Балкененде.
Представники партії Християнсько-демократичний заклик отримали посаду прем'єр-міністра (Балкененде) та міністрів соціальних справ, закордонних справ, охорони здоров'я, юстиції, транспорту, громадських робіт та водного господарства , сільського господарства і економічних питань, державних секретарів внутрішніх справ, культури, фінансів і оборони.
Представники Партії праці отримали посади міністрів фінансів (В. Бос), освіти, навколишнього середовища, внутрішніх справ, житлового будівництва та інтеграції (міністр без портфеля) і з міжнародного розвитку (міністр без портфеля), державних секретарів європейських справ, соціальних справ, юстиції, охорони здоров'я, освіти та економічних питань.
Представники партії Християнський союз отримали посади міністрів молоді і сім'ї (Андре Рувет, міністр без портфеля) і оборони та державного секретаря транспорту.
У Нідерландах почалися вибори до парламенту. - Новини РБК-Україна[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття про вибори. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |