Парламентські вибори у Великій Британії1997 (англ.United Kingdom general election of 1997) — демократичні вибори, які пройшли 1 травня 1997 року. Правлячі консерватори на чолі з Джоном Мейджором зазнали повної поразки і опинилися в опозиції, а лейбористи на чолі з Тоні Блером, який став прем'єр-міністром, вперше за 18 років прийшли до влади. Розрив між консерваторами і лейбористами склав 253 мандата (418 у лейбористів проти 165 у консерваторів).
Консервативна партія вела малоактивних кампанію. Було очевидно, що популярність консерваторів дуже невисока. Тривале економічне зростання при Маргарет Тетчер змінилось на рецесією, яка почалася при Мейджорі, і була посилена наслідками «чорної середи» незабаром після парламентських виборів 1992 року. Рейтинг консерваторів після «чорної середи» впав за місяць з 43% до 2%, в той час як рейтинг лейбористів за той же період зріс з 40,5% до 51%. До того ж, деякі члени партії під час передвиборчої кампанії публічно заявили про свою незгоду із проведеною урядом політикою (зокрема, в питанні про ставлення до єдиної європейської валюти), що ще більше посилило положення консерваторів.
Лейбористська партія під керівництвом Тоні Блера вела передвиборчу кампанію, використовуючи нові центральні положення програми лейбористів («новий лейборизм»). Так, лейбористи відмовилися від великомасштабної націоналізації, а також погодилися з тим, що приватна ініціатива є найкращим засобом для досягнення економічного зростання. Також лейбористи вміло використовували розбіжності і труднощі, що виникли у консерваторів, в своїх інтересах.