Перейти до вмісту

Парламентські вибори у Франції 2024

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Парламентські вибори у Франції 2024
← 2022 30 червня 2024 (перший тур)
7 липня 2024 (другий тур)
Всі 577 місць в Національних зборах
Необхідно 289 місць для більшості
Явка66.71% (▲19.20 в.п.) (1-й тур)
66.63 % (▲20.40 в.п.) (2-й тур)
  First party Second party Third party
 
Голова Колективне керівництво Габріель Атталь Жордан Барделла
Партія Новий народний фронт Разом за Республіку Національне об'єднання та союзники
Місць раніше 131 245 89
Місць після 178 150 142
Зміна кількості місць ▲49 ▼ 95 ▲53
1 тур 9 042 485
(28,21 %) 		6 820 446
(21,28 %) 		10 647 914
(33,21 %)
2 тур 7 040 232
(25,81 %) 		6 692 358
(24,53 %) 		10 110 013
(37,06 %)
     Національне об'єднання і союзники
     Новий народний фронт
     Разом за Республіку
     Республіканці
Прем'єр-міністр до виборів

Габріель Атталь
Разом за Республіку

Обраний Прем'єр-міністр

Мішель Барньє
Республіканці

Перший тур позачергових парламентських виборів у Франції пройшов 30 червня 2024 року, другий тур відбувся 7 липня. Вибори були призначені в червні 2024 року, коли президент країни Емманюель Макрон розпустив Національні збори у зв'язку з виборами до Європарламенту, на яких французькі ультраправі випередили правлячу коаліцію.

У першому турі ультраправа партія «Національне об'єднання» Марін Ле Пен та її союзники набрали понад 33 % голосів та отримали 39 місць у парламенті. Загалом у першому турі було обрано 76 депутатів. У другий тур вийшло 444 кандидати від «Національного об'єднання» та союзників, 415 кандидатів від лівого «Нового народного фронту», 321 кандидат від ліберальної коаліції «Разом за Республіку», яка підтримує президента Емманюеля Макрона, 88 кандидатів від партії «Республіканці» або інших правих (за класифікацією газети «Le Monde»)[1]. Таким чином, крім округів, де у другий тур вийшло по два кандидати, у 306 округах у другий тур вийшло по три кандидати, а у п'яти — по чотири. Після добровільної відмови в участі 134 лівих та 82 ліберальних кандидатів, другий тур із трьома кандидатами пройшов у 89 округах, а з чотирма — у двох[2].

Другий тур показав несподівані результати: хоча жодна з коаліцій не набрала абсолютної більшості, ліві кандидати «Нового народного фронту» (ННФ) набрали відносну більшість мандатів, друге місце посіла ліберальна коаліція «Разом за Республіку», а партія «Національне об'єднання» опинилася лише на третьому місці за числом місць[3][4][4]. Прем'єр-міністр Габріель Атталь оголосив, що йде з посади з 8 липня, проте президент Емманюель Макрон відхилив прохання про відставку[5][6].

Післявиборчі переговори лідерів ННФ та їхніх союзників щодо узгодження кандидата на посаду нового прем'єр-міністра затягнулись до 23 липня, коли вдалось домовитись щодо кандидатури Люсі Касте(інші мови), проте президент Макрон відмовився призначати її, чере що в ННФ оголосили, що вони не братимуть участі в подальших переговорах з Макроном, якщо це не буде «обговорення формування уряду»[7]. 5 вересня Макрон призначив Мішеля Барньє з партії Республіканці новим прем'єр-міністром Франції[8].

Опитування суспільної думки

[ред. | ред. код]
Середня крива опитувань:
     Разом за Республіку (ENS),      Новий народний фронт (NFP),      Національне об'єднання (RN),      Республіканці (LR),      Реконкіста(інші мови) (REC),
     Різні ліві (DVG),      Екологи (ECO),      Різні праві(інші мови) (DVD),      Різні центристи(інші мови) (DVC),      Ультраліві (EXG),      Праві суверністи(інші мови) (DSV).

Результати

[ред. | ред. код]
Партії і коаліції Перший тур Другий тур Всього місць +/–
Голосів % Місць Голосів % Місць
Новий народний фронт 8 995 226 28,06 32 7 005 503 25,68 146 178 ▲47
Разом за Республіку 6 425 707 20,04 2 6 314 523 23,15 148 150 ▼95
Національне об'єднання 9 379 092 29,26 37 8 745 076 32,05 88 125 ▲36
Республіканці 2 106 166 6,57 1 1 474 722 5,41 38 39 ▼25
Різні праві(інші мови) 1 154 785 3,60 2 980 547 3,59 25 27 ▲17
Союз крайніх правих(інші мови)[9] 1 268 822 3,96 1 1 364 946 5,00 16 17 нова
Різні ліві 490 898 1,53 0 401 063 1,47 12 12 ▼10
Регіоналісти 310 727 0,97 0 288 201 1,06 9 9 ▼1
Різні центристи(інші мови) 391 423 1,22 0 177 164 0,65 6 6 ▲2
Екологи 182 478 0,57 0 37 808 0,14 1 1 ▲1
Незалежні кандидати 142 871 0,45 0 38 025 0,14 1 1 ▬0
Різні ультраправі(інші мови) 59 679 0,19 1 23 216 0,09 0 1 ▲1
Різні ультраліві 366 594 1,14 0 ▬0
Реконкіста(інші мови) 238 934 0,75 0 ▬0
Праві суверністи(інші мови) 90 094 0,28 0 18 672 0,07 0 0 ▼1
Радикальна партія лівих 12 434 0,04 0 ▼1
Загальна інформація
Дійсних бюлетенів 32,057,946 97,41 – 27 281 981 94,50
Недійсних бюлетенів 267 803 0,81 – 395 546 1,37
Пустих бюлетенів 582 908 1,77 – 1 192 801 4,13
Всього 32 908 657 100,00 76 28 870 430 100,00 501 577 ▬
Зареєстровано виборців/явка 49 332 709 66,71 – 43 328 539 66,63 – – –
Джерело: Міністерство внутрішніх справ Франції

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ La carte des résultats des législatives au premier tour et le tableau des candidats qualifiés. Le Monde. 30 червня 2024. Процитовано 7 липня 2024.
  2. ↑ Législatives 2024 : y a-t-il une triangulaire dans votre circonscription ? Retrouvez la liste officielle des candidatures pour le second tour. Le Monde. 1 липня 2024. Процитовано 7 липня 2024.
  3. ↑ Second tour : le direct. Ipsos France. 7 липня 2024. Процитовано 7 липня 2024.
  4. ↑ а б ELECTIONS LEGISLATIVES 2nd TOUR – 7 juillet 2024 (PDF). Elabe. 7 липня 2024. Процитовано 7 липня 2024.
  5. ↑ 🔴Live: French PM Attal to resign after leftist alliance trounces Macron's ruling party. France 24 (англ.). 7 липня 2024. Процитовано 7 липня 2024.
  6. ↑ France's Macron asks Attal to stay on as prime minister for now (англ.). Reuters. 8 липня 2024. Процитовано 8 липня 2024.
  7. ↑ Willsher, Kim (26 серпня 2024). Chaos in France after Macron refuses to name prime minister from leftwing coalition. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 27 серпня 2024.
  8. ↑ Макрон призначив Барньє прем’єром і доручив формувати уряд. www.ukrinform.ua (укр.). 5 вересня 2024. Процитовано 7 вересня 2024.
  9. ↑ Члени партії «Республіканці» в союзі з «Національним об'єднанням»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Парламентські_вибори_у_Франції_2024&oldid=44112693