Очікує на перевірку

Пархоменко Сергій Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Пархоменко
Пархоменко Сергій Ігорович
 Капітан
Загальна інформація
Народження14 січня 1997(1997-01-14)
м. Харків, Україна
Смерть14 травня 2022(2022-05-14) (25 років)
район м. Гуляйполе, Запорізька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національністьукраїнець
Alma MaterХНУПС імені Івана Кожедуба
Військова служба
Роки служби2014—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Рід військТактична авіація
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Командування
командир авіаційної ланки
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Сергій Ігорович Пархоменко (нар. 14 січня 1997, м. Харків — пом. 14 травня 2022, м. Гуляйполе, Запорізька область) — український військовослужбовець, капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1997 року в місті Харкові, в сім'ї військових авіаторів. З дитинства мріяв про небо та бажав пов'язати своє життя з авіацією. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна[1].

У той час, коли його батько Ігор Пархоменко під час війни на сході України у 2014 році виконував бойові завдання у повітрі, Сергій вступив на льотний факультет ХНУПС імені Івана Кожедуба, який успішно закінчив у 2019 році, здобувши кваліфікацію льотчика 3-го класу[2].

Маючи за приклад свого батька та діда, Сергій виявив бажання проходити службу в бригаді тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова та літати на літаках Су-25. Попри молодий вік, на момент російського вторгнення в Україну, вже обіймав посаду командира авіаційної ланки 299-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. В боях з російським агресором проявив себе звитяжним воїном, достойним сином українського народу і гідним нащадком своєї родини військових льотчиків. З першого дня відбиття російського вторгнення в Україну, виконав 38 бойових вильотів у складних умовах протидії ворожих засобів ППО та винищувальної авіації, під час яких знищив більше ніж 20 ворожих танків, понад 50 бойових броньованих машин, 55 транспортних засобів, 20 цистерн з пальним та кількасот солдатів і офіцерів рашистів. Неодноразово уміло виводив авіаційну техніку з-під ракетних ударів ворога[3].

За мужність і патріотизм, проявлені під час захисту Батьківщини від російської агресії, Указом Президента України № 292/2022 від 2 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

14 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання під час вильоту з метою завдання удару по скупченню автомобільної та броньованої техніки окупантів у Запорізькій області в районі міста Гуляйполе, капітан Сергій Пархоменко героїчно загинув, до останнього залишаючись відданим та непохитним захисником українського народу[4].

Оскільки у регіоні, звідки був родом Сергій, на той час тривали бойові дії, в останню путь Героя провели 18 травня 2022 року у м. Вінниці[5][6].

29 серпня 2022 року в День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, Президент України Володимир Зеленський передав орден "Золота Зірка" членам родини загиблого Героя України[7][8].

Родина

[ред. | ред. код]

Залишилися батьки, дружина та син, який народився у березні 2022 року[9].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].
  • орден Богдана Хмельницького III ст. (2 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[11].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У Вінниці планують найменувати топонім на честь Сергія Пархоменка.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ДОРОГІ БОЙОВІ ПОБРАТИМИ ТА ПОСЕСТРИ! ШАНОВНІ ПАНОВЕ ОФІЦЕРИ, СЕРЖАНТИ, ПРАЦІВНИКИ ЛІЦЕЮ, УСІ УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ! ВЕЛЬМИШАНОВНІ ЛІЦЕЇСТИ-БОГУНЦІ! ШАНОВНІ БАТЬКИ (ОПІКУНИ)!. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
  2. Харківський льотчик посмертно став Героєм України. https://2day.kh.ua/ua (укр.). 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  3. Бондарєв, Віталій (18 травня 2022). У Вінниці попрощалися з пілотом з Харкова Сергієм Пархоменком. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
  4. У Вінниці попрощалися із загиблим на війні пілотом: на його честь у небі пролетіли літаки. 24 канал (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  5. Тригуб, Олексій (18 травня 2022). Бойові літаки в небі над Вінницею віддали останню шану молодому льотчику-штурмовику Сергію Пархоменку. Армія інформ (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
  6. У Вінниці провели в останню путь 25-річного льотчика-штурмовика Сергія Пархоменка. Свою шану віддали і пара літаків Су-27 у небі. ВІДЕО+ФОТОрепортаж. Цензор. нет (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  7. Зеленський вручив ордени "Золота Зірка" рідним загиблих воїнів, удостоєних звання Героя України. ФОТОрепортаж. Цензор нет (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
  8. Президент вручив ордени «Золота Зірка» рідним загиблих Героїв України. Арміяinform (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
  9. Олехнович, Анастасія (21 травня 2022). За два місяці до загибелі Герой України Сергій Пархоменко став батьком…. Армія інформ (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
  10. Указ Президента України від 20 травня 2022 року № 351/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  11. Указ Президента України № 292/2022 від 2 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  12. У Вінниці планують найменувати топоніми на честь іще двох полеглих Захисників України – Сергія Пархоменка та Сергія Хоміка. Рішення виконавчого комітету. www.vmr.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]