Перейти до вмісту

Пасічник Світлана Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Пасічник.
Світлана Пасічник
Особисті дані
Повне ім'я Світлана Анатоліївна Пасічник
Дата народження 23 березня 1975(1975-03-23) (49 років)
  Овідіополь, УРСР, СРСР СРСР
Зріст 173 см
Вага 77 кг[1]
Прізвисько Cvita (Цвіта)[2]
Позиція Права півсередня
Юнацькі клуби
СРСР КСЛІ
СРСР «Спартак» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992—1997
1998—2001
2001—2002
2002—2005
2005—2011
2011—2012		 Україна «Інгул»
Хорватія «Звєчєво» (Пожега)
Словенія «Дегро Піран»
Хорватія «Локомотив» (Загреб)
Хорватія «Подравка» (Копривниця)
Росія «Зірка»
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1997
1998—2007 		Україна Україна
Хорватія Хорватія
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту України
Майстер спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Світла́на Анато́ліївна Па́січник (нар. 23 березня 1975, Овідіополь, Українська РСР, СРСР) — колишня українська гандболістка, яка була натуралізована Хорватією, і грала за збірну Хорватії на позиції правої півсередньої.

Біографія

[ред. | ред. код]

Почала займатися гандболом з 1982 року. Бабуся Світлана дружила з відомою гандболісткою Тетяною Макарець, яка теж родом з Овідіополя, і відвела онуку на гандбол, щоб та теж стала знаменитою. Перший тренер — Володимир Семенович Бондаренко[3]. Займалася у рідному місті до 13 років, потім до 15 років навчалася у київському спортивному ліцеї-інтернаті. Після цього тренувалася у столичному «Спартаку», відвідувала школу та почала грати за іншу команду, оскільки столична команда в той час був дуже сильною, а молода гравчиня не могла потрапити у склад[4].

Після випуску зі спортінтернату[5] з 1992 року виступала за кіровоградський «Інгул», де провела 7 років[6].

1998 року почала закордонну кар'єру у хорватському клубі «Звєчєво» (Пожега). Впродовж трьох сезонів поспіль ставала найкращою бомбардиркою чемпіонату, за їй вручили пам'ятний іменний браслет, а тренер національної команди Хорватії Ненад Шоштарич запропонував виступати за цю збірну[5]. Після цього хорватський клуб збанкрутував і Пасічник переїхала у Словенію, де приєдналася до команди «Дегро Піран». 2002 року вона повернулася до Хорватії, де протягом 9 років виступала за команди, що розігрували перші два місця у чемпіонаті — «Локомотив» (Загреб) і «Подравку» (Копривниця). З ними вона виграла 7 титулів чемпіонки та 6 кубків Хорватії. 2006 році Пасічник разом з «Подравкою» дійшла до фіналу Кубка ЄГФ[7].

2011 року Світлана Пасічник переїхала до російської «Зірки» (Звенигород)[8][2], з якою в тому самому році зіграла у чвертьфіналі Кубка кубків ЄГФ[9].

2012 року після одного сезону у «Зірці» клуб розстався з правою півсередньою і вона завершила кар'єру у віці 37 років[10].

Після завершення професіональної ігрової кар'єри повернулася до рідного Овідіополя, де працювала тренеркою з гандболу у ДЮСШ №1 Овідіопольського району[11], а також виступала за ветеранські команди. У складі команди м. Овідіополя стала переможницею всеукраїнського турнір серед ветеранів 2015[12] і 2016[13] рр., а також була визнана найкращою гравчинею цих турнірів. Також 2015 року у складі команди Одеський регіон посіла 6 місце на Європейських іграх з гандболу серед ветеранів, що проходили у Франції[14].

2017 року у складі команди Одеський регіон перемогла у всеукраїнському турнірі серед ветеранів Кубок Імпульсу. а також виграла звання найкращої гравчині[15].

24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну пішла до місцевого ТЦК та СП, щоб долучитися до українського війська. Оскільки Пасічник не мала військового квитка, то там записали її телефон і попоросили почекати. Згодом стала бойовою медикинею в одному з батальйонів 122-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Під час одного з ворожих обстрілів Пасічник була поранена[16].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіонат Хорватії
    • Чемпіонка (7): 2004, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011
  • Кубок Хорватії
    • Володарка (6): 2005, 2006, 2008, 2009, 2010, 2011
  • Середземноморські ігри
    • Бронзова призерка (1): 2005

Індивідуальні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Найкраща гандболістка Хорватії: 2004/05[17], 2005/06[18], 2006/07[6]
  • Майстерка спорту з гандболу в Україні (1997)
  • Нагороджена почесними грамотами

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Women's Regional Handball League 2009/10 _CMN_PRINT Svitlana Pasičnik (англ.)
  2. ↑ а б Светлана Пасечник дала первое интервью в составе «Звезды» (рос.) . Russian handball.ru. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 12 квітня 2020.
  3. ↑ Учитель, тренер, летописец (рос.)
  4. ↑ Svitlana Pasičnik: Koprivnica je idealna za život (хор.)
  5. ↑ а б Светлана Пасечник. "Спартак", "Звечево", "Подравка", "Звезда", сборная Хорватии — все о ней! (рос.)
  6. ↑ а б В составе ГК «Звезда» прибавление в лице Светланы Пасечник (рос.) . Russian handball.ru. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 12 квітня 2020.
  7. ↑ Podravka Vegeta, Koprivnica, EHF Cup 2005/06 Participation (англ.) . ЄГФ.
  8. ↑ Гандбол. Хорват возглавил российский клуб и зовет к себе бывшую украинку (рос.) . iSport.ua.
  9. ↑ Zvezda Zvenigorod, Cup Winners' Cup 2011/12 Participation (англ.) . ЄГФ.
  10. ↑ Симона Спиридон и Светлана Пасечник прощаются со Звенигородом (рос.) . zvezda-handball.ru. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 12 квітня 2020.
  11. ↑ КОМАНДА ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ ПО ГАНДБОЛУ СТАНОВИТСЯ БРОНЗОВЫМ ПРИЗЁРОМ TROPHY-2018 (рос.)
  12. ↑ Перемога сквирян на всеукраїнському турнірі з гандболу серед ветеранів
    Наші гандболістки знову найкращі![недоступне посилання]
  13. ↑ Всеукраїнський турнір з гандболу серед чоловічих та жіночих аматорських команд
  14. ↑ Наші гандболістки повернулися із Франції[недоступне посилання]
    В Ницце состоялись III- Европейские Игры ветеранов (рос.)
  15. ↑ Одеситки виграли всеукраїнський турнір серед команд ветеранів з гандболу
  16. ↑ Українська гандболістка Світлана Пасічник служить бойовою медикинею на Херсонському напрямку
    Українка після виступу за збірну Хорватії воює у ЗСУ: бойову медикиню поранили на Херсонському напрямку
    Світлана — спортсменка, вчитель фізкультури та дитячий тренер з гандболу, а сьогодні вона бойовий медик одного з підрозділів 122 окремої бригади
  17. ↑ Mirza Džomba i Svitlana Pasičnik rukometaši godine (хорв.) . INDEX.hr.
  18. ↑ Svitlana Pasičnik i Ivano Balić rukometaši godine (хорв.) . INDEX.hr.

Література

[ред. | ред. код]
  • С.С. Аргатюк, В.В. Левчук, І.Т. Русєв, І.В. Сапожников. ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН. Енциклопедичний довідник. — Одеса : ВМВ, 2011. — 716 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пасічник_Світлана_Анатоліївна&oldid=41604969