Перейти до вмісту

Патрушев Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Патрушев.
Патрушев Олександр Іванович
Народився20 липня 1946(1946-07-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідринське, Ідринський район, Красноярський край, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 липня 2006(2006-07-22) (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, викладач університету, філолог Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьІсторія Німеччини Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТомський державний університет (1970) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1990)
Вчене званняпрофесор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникМогильницький Борис Георгійовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІсторичний факультет МДУ Редагувати інформацію у Вікіданих

Олекса́ндр Іва́нович Па́трушев (рос. Александр Иванович Патрушев; 20 липня 1946, с. Ідринське, Красноярський край, Російська РФСР — 22 липня 2006) — радянський та російський історик. Доктор історичних наук (1991).

Біографічя

[ред. | ред. код]

1970 року закінчив Томський університет. 1975 року захистив кандидатську дисертацію.

З 1975 року працював в Московському університеті[2], з 1993 року професор кафедри нової та новітньої історії країн Європи й Америки.

1990 року захистив докторську дисертацію «Макс Вебер і німецька буржуазна історіографія в епоху імперіалізму. Проблеми політики та теорії»

Помер 22 липня 2006 року[3].

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • Неолиберальная историография ФРГ. — Москва, 1981. — 152 с.
  • Расколдованный мир Макса Вебера. — Москва, 1992. — 208 с.
  • Макс Вебер: дух и этос капитализма // Философские науки. — 1990. — № 6. — С. 37—45.
  • Главы по немецкой и австрийской историографии // Историография истории Нового времени стран Европы и Америки (учебное пособие). — Москва, 1990. — С. 79—87, 256—272, 334—342, 363—377, 440—446.
  • Ренессанс Макса Вебера: истоки, дискуссии, тенденции // Новая и новейшая история. — 1993. — № 1. — С. 55—69.
  • Жизнь и драма Фридриха Ницше // Новая и новейшая история. — 1993. — № 5. — С. 120—151.
  • Взлет и низвержение Карла Лампрехта // Новая и новейшая история. — 1995. — № 4. — С. 179—193.
  • Миры и мифы Освальда Шпенглера // Новая и новейшая история. — 1996. — № 3. — С. 122—144.
  • Вернер Конце и пути немецкой социальной истории // Диалог со временем: Сборник. — Москва, 1996. — С. 127—141.
  • Макс Вебер и проблемы истории Востока // Вестник МГУ. — 1998. — № 4. — С. 8—21.
  • Курт Брейзиг — еретик исторической науки // Диалог со временем. Альманах интеллектуальной истории. — Москва, 1999. — С. 201—214.

Література

[ред. | ред. код]
  • Профессора и доктора наук МГУ им. М. В. Ломоносова. — Москва, 1998. — С. 412.
  • Историки России. Кто есть кто в изучении зарубежной истории: Биобиблиографический словарь. — Ставрополь, 2004.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Catalog of the German National Library
  2. ↑ Биография [Архівовано 2017-12-20 у Wayback Machine.] на сайте Института европейских культур
  3. ↑ Кафедра новой и новейшей истории: люди и традиции, Litres, 2021, ISBN 9785043089823

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патрушев_Олександр_Іванович&oldid=42466543