Перейти до вмісту

Патріс Желар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Патріс Желар
фр. Patrice Gélard Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Patrice Marcelin Roger Gélard[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився3 серпня 1938(1938-08-03)[4][1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тулон[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 червня 2020(2020-06-25)[2][1][3] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сент-Адресс[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, правник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпублічне право[5] і політика[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний інститут східних мов і цивілізацій і Правничий факультет Паризького університетуd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[7][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГаврський університет і Université de Rouen-Normandie Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаMayor of Sainte-Adressed і Senator of the French Fifth Republicd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСоюз за Народний Рух і Об'єднання на підтримку республіки Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) офіцер ордену «За заслуги» командор ордена Академічних пальм Кавалер ордена Почесного легіону орден «За заслуги» II ступеня Орден Полярної Зірки
Почесна грамота Верховної Ради України

Патріс Желар (фр. Patrice Gélard; нар. 3 серпня 1938, Тулон — пом. 25 червня 2020, Сент-Адресс) — французький політик та правник, член партій «Об'єднання на підтримку Республіки» та «Союз за Народний Рух».

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив правничий факультет Паризького університету, у 1962 році здобув науковий ступінь «доктор філософії»[8]. Також вивчав російську та новогрецьку мови у Національному інституті східних мов і цивілізацій.

Працював професором конституційного права і геополітики, тривалий час був деканом факультету Університету Руана, потім був деканом факультету міжнародних відносин Гаврського університету[9].

У 1995 року був вперше обраний до Сенату від Приморської Сени, потім переобирався на кожних виборах до 2014 року. Був головою групи дружби «Франція — Україна»[10], «Франція — Росія»[9][11] та «Франція — Монголія».

З 1994 по 2008 рік був віцемером міста Гавр.

У 2008 році виграв муніципальні вибори й став мером муніципалітету Сент-Адресс. У 2014 році покинув політику.

Патріс Желар під час церемонії нагородження орденом Полярної зірки у Люксембурзькому палаці.

Помер 25 червня 2020 року[12].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Fichier des personnes décédées
  2. ↑ а б https://www.paris-normandie.fr/actualites/politique/l-ancien-senateur-de-la-seine-maritime-patrice-gelard-est-decede-a-l-age-de-81-ans-JL16954386
  3. ↑ а б в Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  4. ↑ а б senat.fr
  5. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ Gélard, Patrice (1962). Les Organisations de masse en U.R.S.S.: syndicats et Komsomol ... Процитовано 27 квітня 2021.
  9. ↑ а б Ушел из жизни Патрис Желар - французский профессор конституционного права. zakon.ru. Процитовано 27 квітня 2021.
  10. ↑ Французький досвід парламентаризму для нас безцінний. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2021.
  11. ↑ Alexandre Bastrykine sifflé à La Sorbonne. Le Monde.fr (фр.). 21 листопада 2013. Процитовано 27 квітня 2021.
  12. ↑ SIRET, Stéphane. L’ancien sénateur de la Seine-Maritime Patrice Gélard est décédé à l’âge de 81 ans. Paris-Normandie (фр.). Процитовано 27 квітня 2021.
  13. ↑ Розпочався дводенний візит делегації Верховної Ради України на чолі з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином до Французької Республіки. www.rada.gov.ua. Процитовано 27 квітня 2021.
  14. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 14 мая 2008 года № 786 «О награждении орденом Дружбы Желяра П.»
  15. ↑ Про нагородження громадян іноземних держав з нагоди 13-ї річниці незалежності України № 934/2004 від 19.08.2004. zakon.rada.gov.ua.
  16. ↑ Бывший лидер группы дружбы "Франция-Украина" награжден орденом "За заслуги". LIGA (рос.). 3 лютого 2005. Процитовано 27 квітня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патріс_Желар&oldid=40694315