Паула Ґеллібранд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паула Ґеллібранд
Народилася1898
Пенарт, Долина Ґламорґан, Велика Британія
Померла1986
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльністьмодель, письменниця
Знання мованглійська
БатькоWilliam Clarke Gellibrandd[1]
МатиIsabel Marie Deverd[1]
У шлюбі зВільям Едвард Девід Алленd і Pedro Mones, Marques de Casa Mauryd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геллібранд.

Паула Ґеллібранд, маркіза де Каса Морі (англ. Paula Gellibrand, Marquise de Casa Maury, 1898—1986) — одна з улюблених моделей Сесіла Бітона[en], яку її сучасники називали «найкрасивішою жінкою в Європі». Її сестра Надея Ґеллібранд, також відома як Нада Руффер — редактор Vogue.

Біографія

[ред. | ред. код]

Паула Ґеллібранд народилася в Пенарті у 1898 році.

Була одружена чотири рази:

  • Іван Вілкі Брукс
  • У 1923 році, Педро Монес, маркіз де Каса Морі, автогонщик і засновник Curzon Cinema.[2] Бітон пригадує, що коли вона виходила заміж, то була «одягнена, як черниця, з яскраво-червоними нігтями».
  • 1932—1939 роки, Вільям Едвард Девід Аллен.
  • «Бой» Лонг, фермер в Елементаїті в Кенії.

Роман Енід Баґнольд 1934 року під назвою «Serena Blandish» написаний на основі життя Паули.

У 1936 році, разом з Алленом, вона написала Strange Coast, романтично-пригодницький роман, місцем дії якого є «Месханська республіка» — вигадана Грузія 1920-х років. Роман видано під псевдонімом «Ліам Поул».

У 1933 році Сесіл Бітон описав Ґеллібранд так: «Симпатична шибайголова, з золотим волоссям і шкірою грибного кольору навколо очей». Як модель вона була відома виключно як «The Gellibrand». Вона «з'являлася на всіх балах і конкурсах краси як грецька богиня […] коли я бачу її у фантазійному одязі, то не можу повірити, що це не я сам її створив, настільки точно вона відповідає моєму уявленню про те, якою має бути сьогоднішня краса».[3] Ґеллібранд все життя товаришувала з Бітоном і Мері Ліліан Матильдою[en], прозваною Баба, баронесою д'Ерлангер (1901—1945), була її стилісткою і подругою дитинства. У 1919 році Огастес Джон[en] написав портрети «Портрет баронеси Баба д'Ерлангер (1901—1945)» і «Міс Паула Ґеллібранд (1898—1964)».[4] Ще одною її хорошою подругою була Аліс де Жанзе[en].[5]

У 1954 році Бітон видав книгу «The Glass of Fashion», де описав Ґеллібранд словами і малюнками.

У 2017 році портрет «Паула Ґеллібранд, маркіза де Каса Морі» (1928) роботи Бітона було продано на аукціоні Christie's за £1 375.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Paula Gellibrand. Grazia. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018.
  3. ↑ Beaton, Cecil (1933). The Book Of Beauty. Процитовано 18 січня 2018.
  4. ↑ Portrait of Baronne Baba d’Erlanger (1901-1945) and Miss Paula Gellibrand (1898-1964). Richard Green Fine Paintings. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018.
  5. ↑ Spicer, Paul (2010). The Temptress: The scandalous life of Alice, Countess de Janzé. Simon and Schuster. с. 34. Процитовано 18 січня 2018.
  6. ↑ Sir Cecil Beaton (British, 1904-1980). Christie's. Процитовано 18 січня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паула_Ґеллібранд&oldid=42205921