Пауло Сезар Кажу
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Пауло Сезар Ліма | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 16 червня 1949 (75 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ріо-де-Жанейро, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 174 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пауло Сезар Ліма (порт. Paulo César Lima, нар. 16 червня 1949, Ріо-де-Жанейро), також відомий як Кажу (порт. Caju) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. Зірка бразильського футболу, один з найкращих імпровізаторів на полі. Чемпіон світу 1970 року. Чотири рази отримував нагороду найкращого півзахисника Бразилії[1].
Пауло Сезар Ліма народився в фавелах, найбідніших районах півдня Ріо-де-Жанейро.
1967 року, у віці 18 років, він дебютував у команді «Ботафогу» та виграв з клубом чемпіонат штату Ріо-да-Жанейро. У фінальній грі турніру Пауло Сезар забив 3 голи в ворота «Америки», принісши перемогу своїй команді. На наступний рік Пауло Сезар виграв свій другий титул чемпіона штату, а також відсвяткував перемогу в кубку Бразилії. 1971 року, після того, як «Ботафогу», за кілька турів до кінця першості лідирував, але програв кілька матчів і поступився чемпіонством в штаті «Флуміненсе», Пауло Сезар був звинувачений фанатами команди, що вже заздалегідь святкував перемогу і не поважав суперників. Через це Кажу вирішив піти з клубу.
Покинувши «Ботафого», Пауло Сезар перейшов у «Фламенгу», в складі якого дебютував 8 січня 1972 року в матчі зі своїм колишній клубом, «Ботафогу». Гра завершилася внічию 1:1. 20 січня відкрив свій гольовий рахунок, забивши єдиний гол у матчі з «Васко да Гамою». У «Фламенгу» Пауло Сезар отримав своє прізвисько «Кажу», за те що купив машину кольору кеш'ю (порт. Caju).
Після закінчення чемпіонату світу 1974 року, Паулу Сезар поїхав у Францію, де грав за клуб «Марсель», що запропонував вигідні фінансові умови. провівши там сезон, Кажу повернувся до Бразилії, перейшовши «Флуміненсе». Там він став частиною «Триколор-машини», команди, яка двічі поспіль виграла чемпіонат штату та виходила в півфінал чемпіонату Бразилії.
На початку 1977 року Пауло Сезар повернувся на два сезони в «Ботафого». Потім грав за «Греміо», вигравши з командою Чемпіон штату Ріу-Гранді-ду-Сул. Пізніше недовго виступав за «Васко да Гаму» та «Корінтіанс». У «Корінтіансі» став відомий тим, що просив фанатів зібрати йому грошей для отримання кредиту. Після «Корінтіанса» Пауло Сезар з травня по серпень 1981 грав за американський клуб «Каліфорнія Серф», а після провів сезон у французькій команді «Екс».
Завершив кар'єру Пауло Сезар 1983 року в «Греміо», здобувши з клубом перемогу в Кубку Лібертадорес (у фіналі не грав) та міжконтинентальному кубку[2].
1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії, вийшовши на поле 19 вересня в матчі зі збірною Чилі (1:0).
1970 року поїхав у складі збірної на чемпіонат світу 1970 року у Мексиці. Спочатку він планувався головним тренером команди Маріо Загалло як гравець основи, але потім тренер зрозумів, що гра Пауло Сезара не підходить для схеми команди і відправив його на лаву запасних, внаслідок чого Кажу провів лише 3 гри на турнірі, який бразильці завершили здобуттям свого третього чемпіонського титулу.
За чотири роки Паулу Сезар брав участь в чемпіонаті світу 1974 року у ФРН, де зіграв всі 6 матчів, а бразильці зайняли четверте місце[3].
Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 58 матчів, забивши 8 голів.
| Чемпіонат | Ліга | |||
|---|---|---|---|---|
| Сезон | Клуб | Ліга | Ігри | Голи |
| Бразилія | Ліга | |||
| 1971 | «Ботафогу» |
Серія A | 6 | 1 |
| 1972 | «Фламенго» |
23 | 4 | |
| 1973 | 17 | 2 | ||
| 1974 | ? | ? | ||
| Франція | Ліга | |||
| 1974-75 |  «Марсель» |
Дивізіон 1 | 31 | 16 |
| Бразилія | Ліга | |||
| 1975 | «Флуміненсе» |
Серія A | 22 | 9 |
| 1976 | 17 | 2 | ||
| 1977 | «Ботафогу» |
17 | 4 | |
| 1978 | 11 | 0 | ||
| 1979 | «Греміо» |
5 | 1 | |
| 1980 | «Васко да Гама» |
? | ? | |
| 1981 | «Корінтіанс» |
? | ? | |
| США | Ліга | |||
| 1981 |  «Каліфорнія Серф» |
NASL | 18 | 4 |
| Франція | Ліга | |||
| 1982-83 | «Екс» |
Дивізіон 3 | 21 | 3 |
| Бразилія | Ліга | |||
| 1983 | «Греміо» |
Серія A | ? | ? |
| Всього | 188 | 46 | ||
| Збірна Бразилії | ||
|---|---|---|
| Роки | Ігри | Голи |
| 1967 | 1 | 0 |
| 1968 | 5 | 1 |
| 1969 | 4 | 0 |
| 1970 | 10 | 1 |
| 1971 | 5 | 2 |
| 1972 | 3 | 0 |
| 1973 | 9 | 3 |
| 1974 | 10 | 1 |
| 1975 | 0 | 0 |
| 1976 | 0 | 0 |
| 1977 | 10 | 0 |
| Всього | 57 | 8 |
- Чемпіон штату Ріо-да-Жанейро: 1967, 1968, 1972, 1975, 1976
- Володар кубка Гуанабара: 1967, 1968
- Володар кубка Бразилії: 1968
- Чемпіон світу: 1970
- Володар кубка Рока: 1971
- Чемпіон штату Ріу-Гранді-ду-Сул: 1979
- Володар міжконтинентального кубка: 1983
- Володар Срібного м'яча чемпіонату Бразилії: 1970, 1972, 1976, 1977
- Найкращий бомбардир чемпіонату штату Ріо-да-Жанейро: 1971 (11 голів)
- ↑ Паулу Сезар Кажу / Paulo Cesar Caju. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014.
- ↑ Пауло Сезар Лима (Бразилия)[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Профіль на weltfussball.de (нім.)
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
1 Фелікс (в) • 2 Бріто • 3 Піацца • 4 Карлос Альберто • 5 Клодоалдо • 6 Марко Антоніо • 7 Жаїрзінью • 8 Жерсон • 9 Тостао • 10 Пеле • 11 Рівеліно • 12 Аду (в) • 13 Роберто • 14 Балдоккі • 15 Фонтана • 16 Евералдо • 17 Жоел • 18 Пауло Сезар Кажу • 19 Еду • 20 Даріо • 21 Зе Марія • 22 Леао (в) • Тренер: Маріо Загалло | .svg){kind=small} | |
1 Леао (в) • 2 Луїс Перейра • 3 Маріньйо Перес • 4 Зе Марія • 5 Піацца (к) • 6 Маріньйо Шагас • 7 Жаїрзінью • 8 Лейвінья • 9 Сезар Малуко • 10 Рівеліно • 11 Пауло Сезар Кажу • 12 Ренато (в) • 13 Валдоміро • 14 Неліньйо • 15 Алфредо • 16 Марко Антоніо • 17 Карпеджані • 18 Адемір да Гія • 19 Мірандінья • 20 Еду • 21 Дірсеу • 22 Валдір Перес • Тренер: Маріо Загалло | | |
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 16 червня
- Народились 1949
- Гравці збірної Бразилії з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1970
- Чемпіони світу з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1974
- Бразильські футболісти
- Футболісти «Ботафогу»
- Футболісти «Фламенго»
- Футболісти «Олімпіка» (Марсель)
- Футболісти «Флуміненсе»
- Футболісти «Греміу»
- Футболісти «Васко да Гама»
- Футболісти «Корінтіанс»
- Футболісти «Каліфорнії Серф»
- Футболісти «Екса»
- Бразильські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Франції
- Футбольні легіонери у США
- Уродженці Ріо-де-Жанейро