Пауль-Отто Шмідт

Пауль-Отто Шмідт
нім. Paul Otto Gustav Schmidt
Зліва направо: Едуард Даладьє, Пауль-Отто Шмідт і Адольф Гітлер під час Мюнхенської конференції.
Народився	23 червня 1899(1899-06-23) Шарлоттенбург, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	21 квітня 1970(1970-04-21) (70 років) Гмунд-ам-Тегернзе, Місбах, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	мовознавець, політик, перекладач, дипломат, усний перекладач
Знання мов	англійська, німецька і французька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Штандартенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Офіцер ордена Корони Румунії Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу
Медіафайли у Вікісховищі

Пауль Отто Густав Шмідт (нім. Paul Otto Gustav Schmidt; 23 червня 1899, Берлін — 21 квітня 1970, Гмунд-ам-Тегернзе) — перекладач Міністерства закордонних справ Третього Рейху (1924—1945), керівник бюро міністра, офіційний перекладач Адольфа Гітлера (з 1935), штандартенфюрер СС (з 1940).

Біографія

У 1917-1918 роках Шмідт брав участь у Першій світовій війні в якості рядового і був поранений на Західному фронті. Після цього він вивчав сучасні мови в Берліні і одночасно працював в американському агентстві друку. З 1921 відвідував курси підготовки перекладачів для конференцій при Міністерстві закордонних справ, на яких він відрізнявся своїми видатними здібностями пам'яті. У липні 1923 року — ще під час підготовки до іспитів — Пауль Шмідт отримав перше завдання мовної служби Міністерства закордонних справ, а саме в Постійній палаті міжнародного правосуддя в Гаазі.

Завершивши навчання, Шмідт деякий час працював в Управлінні з іноземних мов імперського уряду, потім в 1924 році вступив на службу перекладачем в Міністерство закордонних справ. При Густаві Штреземані Шмідт був призначений головним перекладачем і виконував цю функцію після приходу до влади націонал-соціалістів аж до 1945 року. У цій ролі він був присутній при підписанні Локарнських договорів, а також брав участь у багатьох інших найважливіших міжнародних конференціях.

У 1943 Шмідт вступив в НСДАП.

У травні 1945 року Шмідт був арештований і інтернований американцями. Він належав до дипломатів, які при допиті союзниками в жовтні 1945 року оцінювали напад на СРСР 22 червня 1941 роки не як ескалацію німецької військової агресії, а як необхідний стратегічний крок з метою самозахисту. У 1948 році Шмідт був звільнений.

У 1952 році Шмідт прийняв посаду ректора Мюнхенського інституту іноземних мов і перекладачів. У 1967 році відмовився від переобрання через свій вік.

Сім'я

В 1925 році одружився, через рік у подружжя народився син.

Звання

• Секретар місії (1933)
• Посланник (1938)
• Міністеріальдиригент, посланник першого класу і штандартенфюрер СС (1940)

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Друга світова війна

• Офіцер ордена Корони Румунії
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу

Галерея

• 
  Пауль-Отто Шмідт (в центрі) під час зустрічі Адольфа Гітлера з Невіллом Чемберленом (Бад-Годесберг, 24 вересня 1938).
• 
  Зліва направо: Беніто Муссоліні, Адольф Гітлер, Пауль-Отто Шмідт і Невілл Чемберлен (Мюнхен, 29 вересня 1938).
• 
  Шмідт (в центрі) під час зустрічі Адольфа Гітлера з маршалом Франції Філіппом Петеном (24 жовтня 1940).

Бібліографія

• Statist auf diplomatischer Bühne 1923—1945. Erlebnisse des Chefdolmetschers im Auswärtigen Amt mit den Staatsmännern Europas. Von Stresemann und Briand bis Hitler, Chamberlain und Molotow. Athenäum, Bonn 1949. Neuauflage: EVA, München 2005, ISBN 3-434-50591-1.
• Schmidt P. Hitler’s Interpreter. London, 1950 (перевод на русск. яз.: Шмидт П. Переводчик Гитлера. \ Пер. с англ. Шестопал Т. В., Смоленск: Русич, 2001. — 400 с. — (Мир в войнах), ISBN 5-8138-0256-8)
• Der Statist auf der Galerie 1945-50. Erlebnisse, Kommentare, Vergleiche. Athenäum, Bonn 1951.
• Sprachen lernen – warum? und wie?, Athenäum, Bonn 1954

Література

• Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes 1871–1945. Herausgegeben vom Auswärtigen Amt, Historischer Dienst. Band 4: S. Bearbeiter: Bernd Isphording, Gerhard Keiper, Martin Kröger Schöningh, Paderborn u. a. 2012, S. 116.