Пауль Бец

Пауль Бец
нім. Paul Betz
Народився	10 липня 1895(1895-07-10)  Гамбург-Гарбург, Люнебург, Провінція Ганновер, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	9 травня 1944(1944-05-09) (48 років)  Севастополь, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна	Німецький Райх
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Командор ордена Корони Румунії Кавалер ордена Корони Румунії Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Кримський щит Кубанський щит Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Пауль Отто Фердинанд Бец (нім. Paul Otto Ferdinand Betz; 10 липня 1895, Гамбург — 9 травня 1944, Севастополь) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

18 квітня 1914 року вступив в 9-й інженерний батальйон Прусської армії. Учасник Першої світової війни. В листопаді 1918 року переведений в 30-й інженерний батальйон, проте в тому ж місяці повернувся в 9-й. 31 грудня 1918 року демобілізований. 17 травня 1934 року вступив в спортивне училище сухопутних військ у Вюнсдорфі. З 15 липня по 1 жовтня 1934 року пройшов курс для офіцерів, які повернулись на службу, після чого був призначений командиром роти інженерного батальйону «Шперенберг», 15 жовтня 1935 року — роти 20-го інженерного батальйону. З 12 жовтня 1937 року — інструктор військового училища в Мюнхені.

26 серпня 1939 року відправлений в резерв ОКГ. 12 вересня 1939 року призначений в штаб військового командування в Позені. З 30 жовтня 1939 року — начальник технічного курсу в 2-му інженерному училищі. З 5 лютого 1940 року — командир 2-го навчального інженерного батальйону, з якого 1 травня 1941 року був сформований 900-й інженерний батальйон, відправлений в Північну Африку у складі 90-ї легкої дивізії. 24 листопада 1941 року відправлений в резерв. З 28 лютого по 15 липня 1942 року — командир 1-го навчального інженерного батальйону, після чого знову був відправлений в резерв і переданий в розпорядження 2-го інженерного училища. З 21 липня 1942 року — командир 700-го інженерного полку особливого призначення. Учасник Німецько-радянської війни, бився на Кавказі. Незабаром на базі його полку і 615-го навчально-польового була сформована бойова група «Бец». З 5 грудня 1943 по 1 квітня 1944 року — командувач інженерними частинами 39-го гірського корпусу. З 3 квітня 1944 року — комендант фортеці Севастополь. Одночасно залишався командиром своєї бойової групи. З 30 квітня 1944 року — командир 50-ї піхотної дивізії. Загинув під час авіанальоту. Похований на німецькому військовому цвинтарі в Гончарному.

Звання

• Фенріх (8 травня 1915)
• Лейтенант (5 серпня 1915)
• Гауптман (1 жовтня 1934)
• Майор (1 квітня 1939)
• Оберстлейтенант (1 вересня 1940)
• Оберст (1 квітня 1942)
• Генерал-майор (28 червня 1944; посмертно)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (22 жовтня 1939)
  • 1-го класу (16 вересня 1941)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
• Орден Корони Румунії
  • лицарський хрест
  • командорський хрест (1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Кримський щит (1942)
• Кубанський щит (1943)
• Німецький хрест в золоті (10 лютого 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (16 червня 1944; посмертно)
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (29 червня 1944; посмертно)

Література

• Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 367–368.
• Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres. Podzun, 1983, S. 38.
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, Osnabrück, 1987.