Перейти до вмісту

Пауль Ебер

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пауль Ебер
нім. Paul Eber
Народився8 листопада 1511[1][2]
Кітцінґен, Нижня Франконія[1]
Помер10 грудня 1569[1][2] (58 років)
Віттенберг, Священна Римська імперія[1]
КраїнаНімеччина
Діяльністьбогослов, викладач університету
Alma materУніверситет Мартіна Лютера
Знання мовнімецька
ЗакладВіттенберзький університет Лейкореяd
Конфесіялютеранство

Пауль Ебер (нім. Paul Eber. 1511 — 1569) — німецький протестантський богослов, ректор Віттенберзького університету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Пауль Ебер народився 8 листопада 1511 в баварському містечку Кітцінген [3]. Батько був бідним кравцем. Помітивши видатні здібності сина, послав його до школи в Ансбах. Подальші його заняття йшли під керівництвом Йоахіма Камерарії Старшого в Нюрнберзі[4].

У 1532 Ебер приїхав до Віттенберга, де подружився з Мартіном Лютером і Філіпом Меланхтоном. Обіймав у Віттенберзькому університеті посади професора латинської граматики та богослов'я, декана філософського факультету та ректора[4].

У 1559 — був призначений суперінтендентом саксонського курфюрства. Після смерті Меланхтона він був визнаним головою лютеран. Йому доводилося виступати як проти католиків, так і проти крайніх протестантів. У своєму вченні Пауль Ебер намагався зайняти щось середнє між Лютером і Жаном Кальвіном — твердо встановлюючи основні догмати протестантизму, подробиці системи надавав вільному сумлінню кожного вірянина[4] [5]

Останніми роками, разом з Георгом Майєром, був зайнятий перекладом Біблії латинською мовою для курфюрста саксонського Августа. Вони поклали в основу лютерівський переклад і відповідно до нього змінювали текст Вульгати[4][6].

Помер 10 грудня 1569 року в місті Віттенберг[7].

Відомі твори

[ред. | ред. код]

Його твори зібрані у VIII томі колекції «Leben und ausgewählte Schriften der Väter und Begründer der reformirten Kirche».

Найбільш відомі праці Ебера :

  • «Historia populi Judaici a reditu ex Babylonico exilio usque ad ultimum excidium Jerosolymae etc.» (Віттенберг, 1548);
  • «De vita et scriptis C. Plinii etc.» (Віттенберг, 1556);
  • «Pia et in verbo Dei fundata assertio, declaratio et confessio de sacratissima Coena Domini nostri Jesu Christi» (1562-1563).

Він написав також 6 релігійних гімнів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118681524 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Eber, Paul // Allgemeine Deutsche Biographie (нім.).
  4. ↑ а б в г Эбер, Пауль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. ↑ Sixt. «Paul Eber. Ein Stück Wittenberger Lebens» (Ансбах, 1857).
  6. ↑ Эбер, Пауль // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
  7. ↑ Robert Stupperich. Eber, Paul. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, S. 225.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пауль_Ебер&oldid=43380145