Перейти до вмісту

Пауль фон Гаузер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пауль фон Гаузер
Народився24 квітня 1911(1911-04-24)
Грац, Австро-Угорщина
Помер1 квітня 1999(1999-04-01) (87 років)
Відень, Австрія
Країна США
Діяльністьвійськовослужбовець
УчасникДруга світова війна
Військове званняоберст
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Барон Пауль фон Гаузер (нім. Paul Freiherr von Hauser; 24 квітня 1911, Грац1 квітня 1999, Відень) — австрійський і німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1930 році вступив в 11-й альпійський полк австрійської армії. Після аншлюсу в березні 1938 року автоматично перейшов у вермахт. В серпні 1938 року зарахований в 12-й стрілецький полк 4-ї танкової дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. З літа 1942 року — командир 61-го мотоциклетного батальйону. Відзначився у боях у районі Тажинської (грудень 1942). З 20 липня 1944 року — командир 901-го навчального моторизованого полку на Заході. 3 квітня 1945 року прийняв командування танковою навчальною дивізією, яка билася в Рурському котлі. Дивізія була розгромлена, а сам Гаузер взятий в полон американськими військами.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997