Пауліна Вюртемберзька (1854—1914)

Пауліна Вюртемберзька
Пауліна Вюртемберзька
Pauline von Württemberg
	Пауліна з дитиною
Ім'я при народженні	Пауліна Матильда Іда
Прізвисько	«Червона принцеса»
Народилася	11 квітня 1854; Ліппштадт
Померла	24 квітня 1914 (60 років); Бреслау; ·Міський цвинтар Бреслау
Поховання	Вроцлав
Країна	Німецький Райх
Національність	німкеня
Місце проживання	Карлсруе, Бреслау
Діяльність	політична діячка
Титул	принцеса Вюртемберзька (до 1880)
Партія	СДПН
Рід	Вюртемберзький дім
Батько	Євген Вюртемберзький
Мати	Матильда цу Шаумбург-Ліппе
Брати, сестри	Duke Eugen of Württembergd і Wilhelmine von Württembergd
У шлюбі з	Мельхіор Ганс Оттокар Віллім
Діти	Марсела, Мікаела, Мельхіор
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Пауліна Вюртемберзька.

Пауліна Вюртемберзька (нім. Pauline von Württemberg; 11 квітня 1854 — 24 квітня 1914) — принцеса Вюртемберзька з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртемберзького Євгена та принцеси цу Шаумбург-Ліппе Матильди Августи, 1880 добровільно зреклася всіх титулів для морганатичного шлюбу із лікарем Мельхіором Віллемом та прийняла ім'я фрау Кірбах. Через це, а також прихильність до Соціал-демократичної партії, отримала прізвисько «Червона принцеса».

Життєпис

Пауліна народилась 11 квітня 1854 року у Ліппштадті. Вона була третьою дитиною та молодшою донькою в родині герцога Вюртемберзького Євгена та його дружини Матильди цу Шаумбург-Ліппе.

Дівчиною, закохавшись у лікаря своєї матері, твердо вирішила вийти за нього заміж. Король Вюртембергу Карл I дав дозвіл на цей шлюб за умови відмови від імені, статусу та титулів. 1880 року Пауліна взяла ім'я фрау Кірбах.

1 травня того ж року у Карлсруе вона побралася із лікарем Мельхіором Гансом Оттокаром Віллемом. Нареченому виповнилося 24 роки, нареченій — 26. Подружжя оселилося в Бреслау. Там у них народилося троє дітей:

Марсела
Мікаела
Мельхіор.^[1]

Від 1886 Пауліна підтримувала Соціал-демократичну партію Німеччини та брала активну участь у русі за права недосвічених молодих жінок. Після зміни статуту партії у 1909 році стала її офіційним членом. Партійна преса описувала її як «трохи ексцентричну» даму.

1910 року помер чоловік Пауліни. Вона, переживши його на чотири роки, пішла з життя 24 квітня 1914. Її поховали на міському цвинтарі Бреслау. Труну на кладовище супроводжувала тривала процесія жінок з партії та простих робітників міста. Останню промову говорила німецький політик та борець за права жінок Луїза Зіц.