Пахачинський хребет

Пахачинський хребет
61°30′00″ с. ш. 169°42′41″ в. д.
Країна	Росія
Система	Коряцького нагір'я
Тип	гірський хребет
Висота	1715 м
Пахачинський хребет Пахачинський хребет (Росія)

Пахачинський хребет — один з основних хребтів Коряцького нагір'я, висотою до 1715 м і завдовжки 100 км.

Історія дослідження

Отаман Володимир Атласов був першим з європейців, який навесні 1697 року хребет перетнув хребет зі своїми людьми під час Камчатської експедиції. Згодом А. Васьковський у своїх роботах з вивчення Коряцького нагір'я замість значного за протяжністю Коряцького пасма виділив і назвав ряд різноорієнтованих хребтів — Ветвейський (найбільший — 350 км), Пахачинський (100 км), майже меридіональний Південно-Майнський (190 км) широтні кулісоподібно розташовані Койве-Реланський і Мейнипільгінський (довжина кожного з них становить 150—200 км).

Література

• Геологія СРСР, т. 30, М., 1970
• Геологія та корисні копалини Коряцького нагір'я, Л., 1965
• Тільман С. М. [та ін], Тектоніка Північного Сходу СРСР, «Праці Північно-Східного комплексного науково-дослідного інституту», 1969, ст. 33 томи
• Васьковський А. П., Огляд гірських споруд крайнього північного сходу Азії, «Матеріали з геології та корисних копалин Північного Сходу СРСР», 1956, ст. 10 томах
• Пармузін Ю. П., Північний Схід та Камчатка. М., 1967; Північ Далекого Сходу, М., 1970

Джерела

• Корякское нагорье — статья из Большой советской энциклопедии. 
• А. В. Беликович. Растительный покров северной части Корякского нагорья. Владивосток: Дальнаука, 2001. 420 с.