Пачулія Володимир Дігович
Пачулія Володимир Дігович | |
---|---|
Народження | 1924 Очамчирський район, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Грузинська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР |
Смерть | 25 травня 1944 Раківчик, Коломийський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
Звання | рядовий |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Народився 1922 року в Абхазії.
5 вересня 1942 року Очамчирським райвійськкоматом Абхазької АРСР призваний до РККА .[1]
У травні 1944 року 271-а стрілецька дивізія вела бої місцевого значення за поліпшення позицій у районі на північ від Коломиї . 25 травня 1944 року підрозділ, до якого входив червоноармієць Пачулія, проводив розвідку боєм переднього краю супротивника. Володимир Пачулія першим увірвався до траншеї супротивника й в сутичці знищив двох солдатів та закидав гранатами дві кулеметні цятки. Відбивав автоматним вогнем контратакуючого супротивника до останнього патрона, і в ході власної контратаки закрив своїм тілом амбразуру дзота .
Був представлений командуванням до звання Героя Радянського Союзу[1], але наказом по 11-му стрілецькому корпусу № 033/н від 14 червня 1944 посмертно був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.
Похований у братській могилі в селі Раковчик.[2] .
В 1978 році в Сухумі був встановлений виготовлений з міді пам'ятник герою (зруйнований в ході збройного конфлікту початку 90-х)[3]. Іменем Володимира Пачулія було названо судно, що нині штучно затоплене біля узбережжя Грузії, і є об'єктом для туристичного дайвінгу[4]
- ↑ а б Газета «Республика Абхазия» | Главная. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
- ↑ ОБД Мемориал. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
- ↑ K 65-летию Великой Победы — Новости Абхазии, Дайджест новостей Абхазии. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
- ↑ Путешествие по Грузии: природные богатства не перечесть | Велика Епоха. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.