Пекінський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пекінський метрополітен
Опис
КраїнаКНР
МістоПекін
Дата відкриття1 жовтня 1969
Річний пасажиропотік3 777 900 000 ± 50 000[1][1] і 3 950 870 000[2]
СайтОфіційний сайт
ОператорBeijing Mass Transit Railway Operation Corporation Limitedd, Beijing MTR Corporationd, Beijing Metro Operation Administration Corporation Limitedd, Beijing Capital Metro Corp., Ltd.d і Beijing Public Transit Tramway Co., Ltd.d
Маршрутна мережа
Кількість ліній21
Кількість станцій370
Довжина мережі608,2 км
Ширина коліїєвропейська колія
Схема маршрутів

Пекінський метрополітен

CMNS: Пекінський метрополітен у Вікісховищі

Пекінський метрополітен (кит. 北京地铁) — система ліній метро в місті Пекін, КНР. В системі використовується стандартна ширина колії.

Історія

[ред. | ред. код]

Планування будівництва метрополітену в столиці КНР почалося в середині 1950-х. Спочатку активну участь в проектуванні брали фахівці з СРСР, але через радянсько-китайський розкол всі фахівці були відкликані. Будівництво метро власними силами почалося влітку 1965 року за проектом, затвердженим Мао Цзедуном. Початкова ділянка метрополітену спочатку використовувалася виключно військовими, вхід на станції здійснювався за перепустками. Під час культурної революції рух потягів неодноразово переривався, система тривалий час не функціонувала. Засобом громадського транспорту Пекінський метрополітен став лише у 1971 році. До початку 2000-х метрополітен розвивався дуже повільно, працювало лише 2 лінії з 30 станціями. Активно розвиватися система почала лише у 2002 році, в рамках підготовки до Олімпійських ігор почалося будівництво одразу декількох ліній. З того часу розвиток системи не припинявся. До 2000-х станції будували у вигляді звичайних колонних станцій мілкого закладення, всі станції побудовані пізніше обладнані системою горизонтальний ліфт, у вигляді скляних дверей, що відділяють платформу від потяга метро.

Лінії

[ред. | ред. код]
№ Лінії Дата відкриття Останнє продовження Кількість станцій Кінцеві станції Довжина в км Кількість підземних станцій Спосіб живлення
(1) 1 жовтня 1969 2000 23 «Pingguoyuan»—«Sihui East» 30,3 21 Контактна рейка
(1) 1 жовтня 1969 1987 18 Кільцева лінія 23,1 18 Контактна рейка
(1) 28 вересня 2009 24 «Anheqiao North»—«Gongyixiqiao» 28,2 23 Контактна рейка
(1) 7 жовтня 2007 23 «Tiantongyuan North»—«Songjiazhuang» 27,6 16 Контактна рейка
(1) 30 грудня 2012 2014 27 «Haidian Wuluju»—«Lucheng» 42,8 27 Контактна мережа
(1) 28 грудня 2014 19 «Beijing West railway station»—«Jiaohuachang» 23,7 19 Контактна рейка
(1) 19 липня 2008 2015 18 «Zhuxinzhuang»—«Nanluoguxiang» 26,6 17 Контактна рейка
(1) 31 грудня 2011 2013 12 «National Library»—«Guogongzhuang» 16,5 12 Контактна рейка
(1) 19 липня 2008 2013 45 Друга кільцева лінія 57,1 45 Контактна рейка
(1) 28 вересня 2002 2010 16 «Xizhimen»—«Dongzhimen» 40,5 1 Контактна рейка
(1) 5 травня 2013 2017 28 «Zhangguozhuang»—«Xiju», «Beijing South railway station»—«Shan'gezhuang» 47,3 26 Контактна мережа
(1) 30 грудня 2010 2016 20 «Qinghuadongluxikou»—«Fengbo» 41,4 16 Контактна рейка
(1) 31 грудня 2016 2017 10 «Beianhe»—«Xiyuan» 19,1 10 Контактна рейка
(1) 19 липня 2008 4 «Dongzhimen»—«Terminal 3/Terminal 2» 28,1 3 Контактна рейка
(1) 27 грудня 2003 13 «Sihui»—«Tuqiao» 18,9 Контактна рейка
(1) 30 грудня 2010 2015 12 «Xi'erqi»—«Changping Xishankou» 31,9 6 Контактна рейка
(1) 30 грудня 2010 11 «Gongyixiqiao»—«Tiangongyuan» 21,7 10 Контактна рейка
(1) 30 грудня 2010 2017 12 «Guogongzhuang»—«Yancun East» 25,4 1 Контактна рейка
Лінія S1 30 грудня 2017 7 «Shichang»—«Jin'anqiao» 8,2 Контактна река
Лінія «Yanfang» 30 грудня 2017 9 «Yancun East»—«Yanshan» 14,4 Контактна рейка
(1) 30 грудня 2010 13 «Songjiazhuang»—«Ciqu» 22,2 5 Контактна рейка
  • Лінія 14 працює без центральної ділянки, на західній частині лінії відкрито 7 станцій, на східні частині 21 станція.
  • 3 січня 2022 року оператор Пекінського метрополітену «Beijing MTR Corporation Limited» розширив мережу метрополітену, відкривши пасажирські перевезення на частинах ліній 14 та 17, що збільшує загальну експлуатуючу довжину мережі пекінського метрополітену майже на 148,5 км[3].

Розвиток

[ред. | ред. код]

Активний розвиток системи продовжується, у наступні роки заплановано розширення багатьох діючіх ліній та будівництво нових ліній. До кінця 2021 року довжина всіх ліній перевищить 1000 км.

Схема з діючіми та запланованими до відкриття до 2021 року лініями
Потяг на естакадні ділянці лінії «Airport Express»
Потяг на Лінії 14
Потяг біля станції «Huoying», Лінія 13
Заплановано відкрити № лінії Ділянка Кількість станцій Довжина в км
У 2018 році (1) Південна ділянка лінії 13 16,4
(1) Західна ділянка лінії 6 10,3
У 2019 році (1) Станція «Beixinqiao» 1 1,9
(1) Центральна та південна ділянки лінії 19 30,1
(1) Центральна ділянка лінії 3 2,6
(1) Центральна ділянка лінії 4 4,3
17 лінія Початкова ділянка 20 49,7
(1) Північна ділянка 4 4,6
Лінія «New Airport» У повному складі 3 39,1
Лінія 19 Початкова ділянка 10 22,4
(1) Південно-східна ділянка 2 4,5
У 2020 році Лінія 3 Початкова ділянка 15 Немає даних
(1) Східна ділянка лінії 7 17,2
(1) Північна ділянка лінії 3 Немає даних
Лінія 12 Початкова ділянка лінії 20 24
(1) Південна ділянка лінії 7 Немає даних

Режим роботи

[ред. | ред. код]

Перший потяг від кінцевої станції, на різних лініях відходить в інтервалі від 5:00 — 6:00. Останній потяг в інтервалі 22:30 — 23:30, тому деякі станції закриваються після опівночі. Мінімальний інтервал руху потягів в годину пік приблизно 2 хвилини.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Пекінський метрополітен [Архівовано 11 квітня 2018 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net