Перейти до вмісту

Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця

Координати: 35°31′45″ пн. ш. 118°48′16″ сх. д. / 35.5291374° пн. ш. 118.8044977° сх. д. / 35.5291374; 118.8044977
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця
Зображення
Зазвичай використовуваний транспортний засіб China Railways CRH380Ad
Країна  КНР
Адміністративна одиниця Пекін
Хебей
Тяньцзінь
Шаньдун
Цзянсу
Аньхой
Шанхай
Власник Beijing-Shanghai High-Speed Railway Companyd
Обмеження швидкості 97 метр на секунду
Дата офіційного відкриття 2011
Ширина колії європейська колія
Початкова чи кінцева точка Південний вокзал і Shanghai Hongqiao railway stationd
З'єднується з Line 14d
Довжина або відстань 1318 км
Дорожня карта
Маршрутна карта Шаблон:Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця
Тип електрифікації 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd
Стан використання використовується[d]
Номер залізничної лінії 2
Мапа
CMNS: Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця у Вікісховищі

35°31′45″ пн. ш. 118°48′16″ сх. д. / 35.5291374° пн. ш. 118.8044977° сх. д. / 35.5291374; 118.8044977

Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця
0 Пекін - Південний
59.5 Ланфан
Тяньцзінь - Західний
131.4 Тяньцзінь - Південний
219.3 Цанчжоу - Західний
328 Дечжоу- Східний
міст через Хуанхе
419.5 Цзінань- Західний
462.7 Тайань
533.2 Цюйфу - Східний
589.2 Тэнчжоу - Східний
625.3 Цзаочжуан
688.7 Сюйчжоу - Східний
756.2 Сучжоу (Аньхой) - Східний
844.4 Бенбу- Південний
Дин'юань
959.4 Чучжоу
міст через Янцзи
1018.6 Нанкін- Південний
1083.7 Чженьцзян- Південний
1111.85 Дан'ян - Північний
1144.8 Чанчжоу - Північний
1201.2 Усі - Східний
1228 Сучжоу (Цзянсу) - Північний
1259.3 Куньшань- Південний
1302.9 Шанхай - Хунцяо

Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця (кит.: 京沪高速铁路; піньїнь: Jīnghù Gāo Tiě) - лінія високошвидкісного наземного транспорту, довжина якої становить 1,318 кілометрів. Лінія пов'язує дві головні економічні зони Китайської Народної Республіки: Бохайвань і дельту Янцзи[1]. Будівництво лінії розпочалося 18 квітня 2008 року[2] і було закінчено 15 листопада 2010 року[3][4], офіційне відкриття лінії відбулося 30 червня 2011 року[5][6][7].

При прокладанні залізничної колії було задіяно 135 тис. робочих[8]. Лінія прямує паралельно діючій залізничній лінії Пекін - Шанхай. Проект передбачає наявність двостороннього руху поїздів в обидва кінці[9].

Ця лінія є першою, максимальна швидкість руху поїздів по якій складе 380 км/год. По введенню в експлуатацію залізниця є найбільш високошвидкісною у світі - до неї цей статус мала швидкісна залізниця Ухань-Гуанчжоу , яка була відкрита у грудні 2009 року.

Потяг долає відстань між крайніми точками за 3 години 58 хвилин[10], а середня швидкість - 329 км/год.

Шанхай-Нанкінська (Shanghai-Nanjing Intercity Railway[en]) і Пекін-Тяньцзіньська міжміська залізниця прямують по приблизно паралельних трасах з відповідними ділянками Пекін-Шанхайської високошвидкісної залізниці, але є окремими від неї лініями.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Будівництвом лінії займається компанія Beijing-Shanghai High-Speed ​​Railway Co., Ltd. Вартість проекту становить 220,94 млрд китайських юанів (приблизно 33,29 млрд доларів США)[8],, очікуваний щоденний пасажиропотік - 220 тис. чоловік, що вдвічі перевищує поточний показник. У години-пік відправлення поїздів відбуватиметься кожні три хвилини[9]. На лінії споруджено 244 залізничних мости, 164-кілометровий віадук між містами Дан'ян і Куньшань (Дан'ян-Куньшаньський віадук) є найдовшим у світі[11]. Також побудовано 22 тунелі загальною довжиною у 16,1 км.

Економічна швидкість поїздів на лінії - 350 км/год, максимальна швидкість - 380 км/год. Середня швидкість між Пекіном і Шанхаєм - 330 км/год, що дозволило скоротити час у дорозі з десяти години до чотирьох[12]. Система контролю руху поїздів CTCS-3 здійснює контроль за рухом поїздів на швидкості 380 км/год і інтервалом руху у три хвилини. На лінії використовують потяги серії CRH-380A, потяги складаються з 16 вагонів. Потужність кожного складу - 16 МВт, максимальна місткість кожного складу - 1050 пасажирів, тобто споживана енергія в розрахунку на одного пасажира в середньому менше 80 кіловат-годину.

Стара лінія

[ред. | ред. код]

Діюча стара лінія Пекін - Шанхай розпочала зазнавати значних перевантажень, показник щільності руху поїздів на даному маршруті в чотири рази перевищує середній рівень в країні. Введення в експлуатацію нової лінії дозволило розвантажити пасажиропотік на даному маршруті і відокремити вантажні перевезення від пасажирських. Саме через вантажні перевезення стара лінія зазнає перевантаження, які стримують економічний розвиток регіонів, прилеглих до даної лінії. Передбачуваний обсяг пасажирських перевезень тільки в одному напрямку перевищить 80 млн осіб на рік[8][9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Beijing-Shanghai High-Speed Line, China. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 30 березня 2016.
  2. China starts work on Beijing-Shanghai express railway [Архівовано 22 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  3. Track laying for Beijing-Shanghai high-speed railway completed. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  4. Track for Beijing-Shanghai High-Speed Rail in Place, China Daily Reports. Архів оригіналу за 19 листопада 2010. Процитовано 30 березня 2016.
  5. Beijing-Shanghai high-speed train makes debut. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 30 червня 2011.
  6. 2011年京沪高铁完工 4小时两地直达. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  7. 京沪高铁有望提前至明年7月前通车. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  8. а б в Beijing-Shanghai train takes four hours. Архів оригіналу за 21 січня 2011. Процитовано 31 березня 2016.
  9. а б в За пять часов проехать через 21 город. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  10. 京沪高铁19日起铺轨 全程不到四小时. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 30 березня 2016.
  11. 京沪高铁江苏江苏段90 %是桥梁 堪称"桥上铁". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  12. 京沪高速铁路系统优化研究 [Beijing-Shanghai High-Speed Railway System Optimization Research]. China Railway Press. p. 10. ISBN 978-7-113-09517-8.