Пелістер

	Пелістер
	41°00′12″ пн. ш. 21°11′04″ сх. д. / 41.0033° пн. ш. 21.1844° сх. д.
Країна	Північна Македонія
Регіон	Бітола
Тип	гора
Висота	2601 м
	Пелістер Пелістер (Північна Македонія)
	Пелістер у Вікісховищі

Пелістер — найвища вершина Баба-Планіна, і з висотою 2601 м над рівнем моря є третьою за висотою гірською вершиною в Македонії. Часто назва вершини Пелістер використовується як назва самої Баби-Планіни та синонім міста Битола. Також Пелістер був оголошений національним парком у 1948 році, загальна площа його — 17 150 гектарів, а географічне положення парку — 40° 57' пн. ш. та 21° 14' сх. д^[1]. Він охоплює вершину Пелістер і тягнеться на схилах Баби-Планіни.

Походження назви

Назва Пелістер походить з античності, тобто, ймовірно, її дали древні македонські племена Пелагонці та Лінкестіді, які жили трохи нижче гори Баба, в цій частині рівнини Пелагонія.

У народі існує легенда, що назва Пелістер походить від слів «п'ять листочків». Поєднання белі+стені = белістені = пелістер — один із можливих варіантів походження назви Пелістер. Існує також думка, що назва «Пелістер» — це поєднання бел+істер = бел-істер = пелістер. У якості аналогії взята назва півострова Істрія та низка інших топонімів, оронімів тощо з дослов'янських часів, у т. з. Давньовенеціанський період. Значення «істер» і сьогодні використовується в македонській мові, як і тисячоліття тому, що означає те, що було вигнане, піднесене або у висоту, або в море тощо. Нагадаємо, стара назва річки Дунай — також Істер!

Така ж назва дана горі Пелістер (грец. Λάκμος, Лакмос або Περιστέρι, Перістері) у прикордонній зоні між Епіром та Фессалією як продовження гряди з Пінд.

Географія

Національний парк Пелістер розташований у південно-західній частині Республіки Македонія та займає площу 17 150 га. Він був оголошений у 1948 році першим природним заповідником у Македонії. Він був повторно оголошений, а його територія збільшена приблизно на 6500 га законом у грудні 2007 року. Характеризується низкою вершин і висот понад 2000 метрів, які розділені глибокими долинами. Найвища гора — Пелістер (2601 м). Із форм рельєфу Пелістер найбільш вражають т. з. скелясті річки. Це схили рельєфу, заповнені осадковими гірськими породами різного складу.

Гідрографія

Із гідрографічних об'єктів особливу природну привабливість мають два льодовикові озера Пелістерські Очі — Велике та Мале озера Пелістер, також відомі як «Гірські очі».

Флора і фауна

Флора Пелістера дуже різноманітна, звідси її специфічне ботанічне значення. Тут зростає 88 видів дерев, що становить 29 % від загальної дендрофлори Македонії. У рослинності НП Пелістер міститься 21 рослинна спільнота, з них 8 — лісова та 13 — трав'яна. З лісових порід дерева найціннішою є моліка — автохтонний вид п'ятикутної сосни з третинним віком, що зростає лише в декількох горах на Балканському півострові. Діапазон висот зростання моліки на Пелістері становить від 600 до понад 2200 метрів.

НП Пелістер — це класичне місце для понад 20 видів рослин, 2 з яких є місцевими ендеміками. До хребетних належать: 10 видів земноводних, 15 видів плазунів, 91 вид птахів і 35 видів ссавців. Із риб важливо відзначити наявність ендемічного пструга струмкового (Salmo trutta peristericus) та пелагонської струмкової форелі (Salmo trutta pelagonicus).