Пенежко Григорій Іванович

Григорій Іванович Пенежко
Народження	18 листопада (1 грудня) 1912(1912-12-01) Валер'янівка, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	26 березня 1992(1992-03-26) (79 років) Загорянський, Щолковський район, Московська область, Російська Федерація
Поховання	Щолковський район
Національність	українець
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Роки служби	1935—1961
Партія	КПРС
Звання	Полковник
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Одеси» Медаль «За оборону Севастополя» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Григо́рій Іва́нович Пене́жко (1 грудня 1912 — 26 березня 1992) — радянський військовик, у роки Другої світової війни — заступник начальника штабу 31-ї танкової бригади 29-го танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії, капітан. Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис

Народився в селі Валер'янівка, нині Волноваського району Донецької області України, в селянській родині. Українець. Закінчив Маріупольський сільськогосподарський технікум. Працював зоотехніком в Алма-Атинській обласній племінній станції (Казахстан).

У лавах РСЧА з 1935 року. У 1938 році закінчив Ленінградське танко-технічне військове училище. Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь в оборонних боях на заході та півдні України, зокрема, при обороні Одеси.

Особливо капітан Г. І. Пенежко відзначився під час визволення Кіровоградської області. У листопаді 1943 року під час боїв поблизу міста Знам'янка особисто підбив два танки супротивника. Брав участь у нападі на військові бази ворога в районі села Дмитрівка. 8 січня 1944 року одним з перших увірвався до міста Кіровоград.

Після закінчення війни продовжив військову службу. У 1948 році закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ. З 1961 року полковник Г. І. Пенежко — у запасі.

Мешкав у селищі Загорянський Щолковського району Московської області, де і помер. Похований у місті Щолково.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм» капітанові Пенежку Григорію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5244).

Також нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (14.12.1943) ступенів, двома орденами Червоної Зірки (23.09.1943, …) і медалями.

Твори

Г. І. Пенежко є автором однієї з перших повоєнних книг військових спогадів «Записки радянського офіцера» (1947, рос. «Записки советского офицера»).

Посилання

• Пенежко Григорій Іванович (рос.). // Сайт «Герои страны».