Перейти до вмісту

Пенештром

Координати: 54°04′11″ пн. ш. 13°47′37″ сх. д. / 54.069722222222° пн. ш. 13.793611111111° сх. д. / 54.069722222222; 13.793611111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пенештром
Зображення
Вливаються Пене
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Мекленбург-Передня Померанія
Довжина або відстань 20 км
Вигляд з повітря
Мапа
CMNS: Пенештром у Вікісховищі

54°04′11″ пн. ш. 13°47′37″ сх. д. / 54.069722222222° пн. ш. 13.793611111111° сх. д. / 54.069722222222; 13.793611111111

Пенештром (нім. Peenestrom) — протока Балтійського моря в землі Мекленбург-Передня Померанія, що відокремлює острів Узедом від материка. Має довжину трохи понад 20 км і, є найзахіднішим із трьох гирл (разом із Свіною та Дзівною), що з’єднує Щецинську лагуну з відкритим Балтійським морем. Власне кажучи, шестикілометрова ділянка від лагуни до дельти лиману Пене називається не Пенештром, а Дер-Штром.

Пенештром має кілька акваторій, деякі великі, такі як Ахтервассер[en] і Круммінер-Вік, обидва з яких простягаються далеко вглиб острова Узедом на східній стороні Пенештрома, і Шпандоверхагенер-Вік[de] на західній стороні. На Пенештромі є кілька островів, наприклад Гросер[de] і Кляйнер-Вотіг[de] та Клайнер-Рорплан[de].

Назва

[ред. | ред. код]

Пенештром здобув свою назву від річки Пене, що впадає на схід від Анклама невеликою дельтою. Після Пене, Цизе[de] є другою за величиною річкою, яка впадає в Пенештром. Часом на Пенестромі бувають сильні течії, оскільки сильні північні та північно-східні вітри наганяють водні маси з Балтійського моря в лагуну, а потім знову стікають.

У середні віки Пенештром мав назву Лютензе, також Лютенце, Лютенца, на захід від Узедома Ймовірно, ця назва походить від слов’янського слова ljutъ , що означає «лютий» або «жорстокий». [1]

Трафік

[ред. | ред. код]

Крім морського порту Вольгаст, на Пенештромі також розташовані колишній військовий порт Пенемюнде, рибальський порт Фрест[de] і порти Карлсгаген і Лассан. Пенештром є популярним районом вітрильного спорту, на ньому є різні невеликі причали, зокрема у Фресті, Кресліні, Пенемюнде, Карлсгагені, Циновіці, Вольгасті, Крумміні та Зауцині.

До кінця 2009 року фарватер у північній частині Пенештрома був поглиблений до 7,5 м як морський водний шлях. Це поглиблення дозволяє суднам з корисним навантаженням 2000 TEU або 3500 тонн подорожувати з Балтійського моря через Ландтіфа, Грайфсвальдер-Бодден та Кнакрюккенринне [2] до порту Вольгаст. [3] Фарватер на південь від Вольгаста був встановлений на рівні 2,5 м. [4]

Перетин

[ред. | ред. код]
Карнінський залізничний підйомний міст
Карнінський залізничний підйомний міст
Підйомний міст Вольгаст
Підйомний міст Вольгаст

У Зегеріні (район міста Узедом) через Пенештром споруджено сталевий ґратчастий автомобільний міст, середня частина якого спроектована як розкривний міст. У Вольгасті Пенебрюкке-Вольгаст[de], комбінований залізнично-автомобільний міст, побудований наприкінці 1990-х років, сполучає материк з островом Узедом, що також розроблений як розкривний міст. Обидва мости відкриваються кілька разів на день у встановлений час, дозволяючи пройти судам. Ще один міст у Вольгасті знаходиться на стадії планування.

Пасажирський пором, що також перевозить велосипеди, перетинає Пенештром між Пенемюнде та Фрест/Крослін, інший курсує між Карнін і Камп.

Поблизу району Узедом у Карніні, посеред Пенештрома, є залишки залізничного розкривного мосту як пам'ятка колишньої залізничної лінії Берлін — Свінемюнде (1876–1945), що вважався технічним шедевром у часи його побудови через довжину та конструкцію. Під час Другої світової війни пандуси, що вели до розкривного мосту з обох боків, були підірвані відступаючим німецьким Вермахтом. Неушкодженим залишився лише сам розкривний міст.

Дві двосистемні високовольтні лінії 110 кВ перетинають Пенештром між Кросліном і Пенемюнде та між Кампом і Карніном.

Природа

[ред. | ред. код]

Пенештром є важливим місцем гніздування для водоплавних птахів: орлан-білохвіст, чаплі, баклани та крячки. Гирло Пене з його прибережним мілководдям і численними піщаними берегами, а також півострів Струк[de] та острів Руден[de] ще в 1925 році були визнані природним заповідником через велику кількість птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. R. Trautmann: Die elb- und ostseeslavischen Ortsnamen. Teil II, Akademie-Verlag, Berlin 1949.
  2. leuchttuerme.net
  3. [leuchttuerme.net bmvbs.de (Memento des Originals vom 10. Dezember 2011 im Internet Archive)]
  4. Amtliche Seekarte Nr. 1513, 7. Ausgabe vom 28. Oktober 2016, BSH, Hamburg/Rostock 2016

Література

[ред. | ред. код]

Lutz Mohr: Zwischen Ryck und Ruden. Der sozialistische Aufbau unserer Heimat … Boddeninseln im Siegel der Geschichte. Neue Greifswalder Museumshefte (NGM), Heft Nr. 3, Greifswald 1978.