Перейти до вмісту

Перевальський заказник

Координати: 48°22′00″ пн. ш. 38°37′30″ сх. д. / 48.36666667° пн. ш. 38.625° сх. д. / 48.36666667; 38.625
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Перевальський»
48°22′00″ пн. ш. 38°37′30″ сх. д. / 48.36666667° пн. ш. 38.625° сх. д. / 48.36666667; 38.625
Країна Україна
РозташуванняАлчевський район, Україна Україна
Найближче містоЗоринськ
Водні об'єктирічка Біла
Площа2 848,35 га[1]
Засновано31 серпня 2000
Перевальський заказник. Карта розташування: Луганська область
Перевальський заказник
Перевальський заказник (Луганська область)
Мапа

CMNS: Перевальський заказник у Вікісховищі

Перевальський — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, загальнозоологічний заказник місцевого значення.

Територія постраждала під час військових дій. Додатково з цього питання інформація міститься у статті про екологічні наслідки війни на сході України

Розташування

[ред. | ред. код]

Загальнозоологічний заказник розташований між селищами міського типу Городище, Центральний, селом Малоіванівка і містом Зоринськ в Алчевському районі Луганської області. Координати: 48° 22' 00" північної широти, 38° 37' 30" східної довготи [2].

Історія

[ред. | ред. код]

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Перевальський» оголошений рішенням Луганської обласної ради народних депутатів № 13/12 від 31 серпня 2000 року. Первісна площа заказника становила 2 716,47 га. Рішенням Луганської обласної ради від 3 вересня 2010 р. N 37/34 його площа була збільшена на 131,88 га.[3]

Під час російської збройної агресії проти України (2014–2015) на території заказника велися бойові дії, в результаті чого він був пошкоджений пожежами.[4] Користуючись режимом окупації, відсутності контролюючих органів, різні особи розпочали використання природних ресурсів на території заказника. Екологи виявили на цьому природохоронному об'єкті разом з іншими на Луганщині великі копанки, які являють собою великі відкриті кар'єри, розміром до десятків гектарів, що використовуються несанкціоновано для видобування вугілля.[5]

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Загальнозоологічний заказник «Перевальський» являє собою ділянку з типовим для Донецького кряжу лісостеповим ландшафтом. До складу заказника потрапила долина річки Білої з ярами, балками та міжбалковими вододілами. На лівому березі річки розташовані балки Чорнухіна і Кип'яча, на правому — балка Кузькіна. Найбільші площі в заказнику займають кам'янисті землі, пасовища та лісові землі.

Ландшафтний склад

[ред. | ред. код]

Степи — 67%,
умовно-природні ліси — 11%,
штучні ліси — 6%,
водойми — 0%,
орні землі — 14%,
населені пункти — 2%.[6]

Тваринний світ

[ред. | ред. код]

На території заказника мешкають мисливські тварини, що потребують збереження та відновлення: сарна європейська, заєць сірий, тхір степовий, лисиця звичайна, борсук європейський, свиня дика, фазан, куріпка сіра, перепілка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, розташованих на території Луганської області станом на 15.06.2013. Архів оригіналу за 04.10.2013. Процитовано 04.10.2013.
  2. Портал «Природа України». Луганська область. Заказники місцевого значення. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 11 жовтня 2013.
  3. Рішення Луганської обласної ради від 03.09.2010 р. N 37/34 «Про зміну меж загальнозоологічного заказника місцевого значення „Перевальський“». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 жовтня 2013.
  4. Війна нанесла збитки заповідним об'єктам на 14 мільярдів // Екологія. Право. Людина. 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
  5. У зоні АТО знищили понад 40 заповідних територій // Львівська on-line газета, 15 травня 2015. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
  6. О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні. Том 18. Вип. 1-2. 2012

Джерела

[ред. | ред. код]