Перейти до вмісту

Перевізька паланка

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перевізька паланка
Паланкове місто Перевізка
Країна Військо Запорозьке Низове
Офіційна мова українська
Населення
 - повне
Площа
 - повна 9781 км²
Дата заснування 1734
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Перевізька паланка

Перевізька (Інгульська) паланка — адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького низового часів Нової Січі (1734–1775).

Географія

[ред. | ред. код]

Паланка була розташована вздовж лівого берега річки Інгульця, у північній частині майбутнього Херсонського повіту. Центром її була так звана Перевізка, біля правого берега Дніпра, на 2 версти нижче гирла Інгульця й на 2,5 версти нижче садиби власника села Фалєєвка — М.Комстадіуса (село Садове при впаданні річки Інгулець у Дніпро).

Окрім того, до неї належали села та кілька зимівників: Квакове, Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитне, Шестірня, Пономареве, Кривий Ріг, Милове, Золота Балка, Осокорівка, Станіслав , Верхні Солонці (Софіївка), Бублікови (Олександрівка), Руська (Лимани), Кислякове (Лимани), Нижні Солонці (Олександрівка), Городище (Білозерка), Кізім (Кізомис), Глинище (Дніпровське), Широка Балка, Тернівка, Ракове та інші.

Паланкові полковники

[ред. | ред. код]
  • Опанас Недоїд (Недойда, Недонко, Неденко) (1746-листопад 1747)
  • Марко Великий (1750)
  • Яків Дмитрів, Леонтій Таран (1752)
  • Василь Топчій, Яким Ігнатович (Малий) (1753)
  • Дмитро Стягайло (1754)
  • Лаврін Томара 1755
  • Яким Лелека (1756)
  • Павло Кирилович (1757)
  • Василь Федорів (1758)
  • Прокіп Лебединець (1759—1760)
  • Дем'ян Могила (1760)
  • Карпо Кучер (1761—1762)
  • Прокіп Прангул, Степан Блакитний (1763)
  • Степан Блакитний, Семен Гаплик (1764)
  • Тарас Кравець, Андрій Лях (1766)
  • Тарас Чорний (1768)
  • Федір Великий (1769)
  • Боцко N. (1770)
  • Сафрон Чорний (1771)
  • Іван Кулик (1772)
  • Корній Бородавка, Герасим Малий (1773)
  • Степан Гелех, Корній Бородавка (1774)
  • Корній Бородавка, Григорій Попович (1775)

Джерела та література

[ред. | ред. код]