Перегони на яках
| Перегони на яках | |
 | |
| Країна |
 Монголія,  КНР,  Казахстан,  Киргизстан і  Пакистан  |
|---|---|
Перегони на яках (кит.: 赛牦牛) — видовищний вид спорту, який проводиться на багатьох традиційних фестивалях Тибету, Казахстану, Киргизстану, Гілгіт-Балтистану, Ладакху та Монголії,[1] на зборах, які поєднують популярні танці та пісні з традиційними фізичними іграми[2]. Особливо для тибетців це особливе свято.[3]
Кожен з учасників, яких зазвичай буває 10 або 12, сідає на яків, і вони біжать до протилежного кінця дистанції[4]. Відомо, що перегони на яках також проводяться в деяких районах Казахстану, Киргизстану та на Памірі в Пакистані.[5] Перегони досягають гарячкового темпу завдяки відчайдушності вершника і яків, які демонструють свою відвагу, щоб досягти мети[2].
Яки та їхні наїзники збираються на місці проведення перегонів з різних сіл області. Зараз у перегонах беруть участь близько 150 яків, тоді як у минулому їх було 50. Перегони є дуже барвистою подією, оскільки як яки, так і їхні вершники вдягаються у вражаюче привабливий одяг та прикраси: голову яків прикрашають червоні китиці, роги обгортають барвистою шовковою тканиною, вуха драпірують стрічками, а хвіст вкривають віялоподібною тканиною з тибетськими візерунками. Вершники і пастухи також одягаються в дуже барвисте вбрання, відповідне до нагоди, як символ удачі, щоб їхні яки могли виграти перше місце. Перегони мають такий же ступінь ризику, як і кінні перегони. Траса перегонів сьогодні має довжину 2000 метрів у відкритих полях, і яки долають цю відстань приблизно за 8 хвилин. Як-переможець і його наїзник отримують загальне захоплення і ставлення до них з повагою.[6]
У 2006 році перегони на яках стали невід'ємною частиною кінного фестивалю Юкундо (китайською — Юшу). Воно відбулося 20 км на південь від Джікундо поблизу невеликого містечка Батанг, де відвідали понад 20 000 людей. Для фестивалю коней у 2007 році всі 6 округів Юйшу-Тибетської автономної префектури об'єднують ресурси та фінансування, щоб забезпечити більш масштабний фестиваль під назвою Фестиваль мистецтв Кхампа (кит. Kangba Yishu Jie) у столиці префектури Юкундо з очікуваною кількістю від 40 000 до 50 000 людей відвідуваність. Перегони на яках також є невід'ємною частиною дев'ятнадцятиденного фестивалю Дарма в Г'янгцзе,[7] і комічної родзинкою фестивалю коней Дамсунг, також відомого як Даджур.[8]
Перегони на яках також є поширеним видом спорту в районах землеробства та тваринництва на великому тибетському плато Цинцзан. Вони щорічно проводять перегони на яках, щоб відсвяткувати гарний урожай, і моляться про гарну погоду в наступному році. Фестиваль, який раніше проводився 25 листопада, був перейменований у Фестиваль Ванго і проводиться перед сезоном збору врожаю в серпні.[6]
Традиційний фестиваль яків традиційно щорічно проводиться у північних горах Хангай у Монголії в перший і другий дні серпня біля озера Терхиїн-Цагаан-Нуур.[9]
- ↑ Yak Races. Life on the Tibetan Plateau. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 15 липня 2007.
- ↑ а б China Folklore Photographic Association. Yak Racing. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 15 липня 2007.
- ↑ Mark Pennington (1 вересня 2008). Teaching Reading Strategies. Mark Pennington. с. 298–. ISBN 978-0-578-01766-2. Процитовано 1 квітня 2013.
- ↑ Yak Races. Life on the Tibetan Plateau. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 15 липня 2007.
- ↑ Mountain Voices: oral testimonies from the Karakorum mountains, Pakistan: local themes: history. mountainvoices.org. Архів оригіналу за 14 травня 2006. Процитовано 15 липня 2007.
- ↑ а б Yak Racing. Official website of Cultural China. Архів оригіналу за 25 травня 2012.
- ↑ Tibet Customs. China Intercontinental Press. 2004. ISBN 978-7-5085-0654-8.
- ↑ Bhutan Gyurme Dorje (1996). Tibet Handbook. Footprint Handbooks. с. 436. ISBN 978-1-900949-33-0.
- ↑ Mongolia. Panoramic Journeys. Архів оригіналу за 30 листопада 2007. Процитовано 15 липня 2007.
- Yak Racing — фотографії та інформація
- Фото гонок на яках
