Переднесення хреста
| Переднесення хреста | |
.jpg) Піднесення хреста під час ходи на осляті |
Піднесення хреста — в православній традиції - привілей предстоятеля церкви (у ряді випадків та інших архієреїв) на несення перед ними під час урочистих церемоній і на богослужіннях розп'яття (передносного хреста).
У Російській церкві піднесення хреста перед патріархом запроваджено під час церковної реформи патріарха Никона. Під час суду над ним в 1666 вже після першого засідання церковного собору йому заборонили носити перед собою хрест, що стало першим знаком позбавлення його первосвятительського сану[1].
У сучасній Російській церкві згідно з Положенням про богослужбово-ієрархічні нагороди Російської православної церкви:
Правом проголошення хреста за богослужіннями володіють Святіший Патріарх Московський і всієї Русі і Блаженніший митрополит Київський і всієї України (в межах України)[2].
На Архієрейському соборі 2011 дане положення було доповнено[3]: як вищу ієрархічну нагороду «за волею та указом Святішого Патріарха Московського і всієї Русі» правом переднесення хреста за богослужіннями можуть бути удостоєні, в межах своїх наділів, митрополити, що мають право носити дві панагії.
Правом переднесення хреста за особливі заслуги нагороджувалися: Ісидор (Микільський), Володимир (Богоявленський), Питирим (Вікнов), Сергій (Страгородський) (1932), Никодим (Ротов), Філарет (Вахромєєв), Ювеналій (Поярков).
- ↑ Макарий (Булгаков). История Русской церкви. Том 5. Отдел 2. Архів оригіналу за 7 березня 2008. Процитовано 8 березня 2009.
- ↑ Положение о богослужебно-иерархических наградах Русской Православной Церкви (принято 4 февраля 2011 года Архиерейским собором Русской православной церкви). Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 10 квітня 2011.
- ↑ Положение о богослужебно-иерархических наградах Русской Православной Церкви (принято 4 февраля 2011 года Архиерейским собором Русской православной церкви). Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 10 квітня 2011.