Перекриття (значення)
Перекриття — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Перекриття́ може означати:
- Перекриття — внутрішня горизонтальна огороджувальна конструкція будинку або споруди, що сприймає і передає на несучі стіни та інші вертикальні опори постійно та тимчасово діючі навантаження.
- Перекриття у гірничій справі — огороджувальна (розділова) конструкція, застосовувана при підземній розробці потужних пластів корисних копалин, яка огороджує (розділяє) шари корисної копалини, що її виймають, і обвалюваної породи. Розрізняють перекриття: щитові (з залізобетонних балок або труб), гнучкі (металеві, полімерні) та міжшарові (настил з бетонних плит або деревини, металева сітка, шар породи чи корисної копалини товщиною 0,3—0,6 м). Міжшарові перекриття застосовують при пошаровій розробці покладів корисної копалини[1].
- Перекриття — тактичний прийом у шаховій партії, в шаховій композиції, що полягає у розташуванні фігури на лінії дії далекобійної фігури, трапляється коли лінію між атакованою фігурою і фігурою, яка її захищає, перекривають фігурою суперника. Перекриття є складовою ряду ідей в шаховій композиції — перекриття Вюрцбурга — Плахутти, перекриття Грімшоу, українське перекриття Грімшоу, перекриття Гольцгаузена, перекриття Лейбовіча, тощо.
- Перекриття — дія за значенням «перекрити», «перекривати»[2].
- ↑ «Перекриття» / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Перекриття // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Перекриття // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 147. — ISBN 978-966-7407-83-4.