Перейти до вмісту

Переривний

Координати: 51°23′21″ пн. ш. 38°51′19″ сх. д. / 51.38917° пн. ш. 38.85528° сх. д. / 51.38917; 38.85528
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
хутір Переривний
Перерывный
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Хохольський район
Поселення Кочетовське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20256828005
Код ЗКТМО: 20656428116
Основні дані
Населення 13 (2010)[1]
Поштовий індекс 396856
Географічні координати: 51°23′21″ пн. ш. 38°51′19″ сх. д. / 51.38917° пн. ш. 38.85528° сх. д. / 51.38917; 38.85528
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Переривний (Росія)
Переривний
Переривний

Переривний (Воронезька область)
Переривний
Переривний

Мапа

Переривний (рос. Перерывный) — хутір у Хохольському районі Воронезької області Російської Федерації.

Населення становить 13 осіб (2010)[1]. Входить до складу муніципального утворення Кочетовське сільське поселення.

Історія

[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований у межах суцільної української етнічної території, частини Східної Слобожанщини. До Перших визвольних змагань належав до Воронезької губернії.

Від 1935 року належить до Хохольського району.

Згідно із законом від 15 жовтня 2004 року входить до складу муніципального утворення Кочетовське сільське поселення[2].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2010[3]
13

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населенных пунктов Воронежской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Закон Воронежской области от 15 октября 2004 года № 63-ОЗ «Об установлении границ, наделении соответствующим статусом, определении административных центров отдельных муниципальных образований Воронежской области»
  3. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)