Переробка нефелін-польовошпат-рідкіснометалічних руд електрогідролізом
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/6/6c/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BC.png/350px-%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BC.png)
Переробка нефелін-польовошпат-рідкіснометалічних руд електрогідролізом — технологія відпрацьовувалась на відходах збагачення нефелін-польовошпат-рідкіснометалічних руд.
Процес гідролізу солей металів (рис.) широко використовується в аналітичній і неорганічній хімії, хімічній технології, гідрометалургії та інших галузях промисловості. Проведені авторами дослідження показали, що оптимальними умовами для проведення солянокислої обробки відходів збагачення є співвідношення Т: Р = 1:2, температура 70-80 оС, тривалість обробки — 3 години. При цьому 98 % нефеліну розкладається; вміст Fe2O3 в польовому шпаті знижується до 0,15-0,17 %. У відповідності з наведеною технологічною схемою пісок обробляють розчином соляної кислоти в режимі протитоку. Переходячи в розчин, нефелін утворює колоїдний діоксид кремнію, який виноситься соляно-кислотним розчином у відстійник.
На стадії електрогідролізу отримують гідроксиди заліза (ІІІ), алюмінію, магнію, карбонат кальцію і розчин гідроксидів калію та натрію.
Одночасно отримують хлор та водень, з яких виробляють хлороводень, який направляється в голову процесу хімічної очистки пісків. Це дозволяє забезпечити замкнений ресурсозберігаючий процес (цикл) очищення польового шпату і переробки нефеліну.
- ↑ Ивасишин О. М. Переработка лежалых хвостов ХМФ ОАО «ММК им. Ильича» / О. М. Ивасишин, С. П. Ошкадеров, Б. В. Спиваковский та ін. // Сучасні економічні можливості розвитку та реалізації мінерально-сировинної бази України і Росії в умовах глобалізації ринку мінеральної сировини / Під ред. Л. С. Галецького — К.: Ін-т геол.наук НАН України, СПД Москаленко, 2005. — С. 130—132.