Переслідування традиційної африканської релігії
Африканські традиційні релігії зіткнулися з переслідуваннями прихильників різних ідеологій.[1][2] Прихильники цих релігій були насильницьки обернені в іслам і християнство, демонізовані та маргіналізовані.[3] Звірства включали вбивства, ведення війни, знищення ідолів і священних місць та інші жорстокі дії.[4][5]
Після встановлення ісламу, його швидке розширення і завоювання змістили традиційні африканські релігії або шляхом перетворення, або заміщення. Традиційні африканські релігії вплинули на іслам в Африці[6], і іслам розглядають як такий, що має більше схожості з традиційними африканськими релігіями[7]. Але мав місце конфлікт, особливо виражений в зв'язку з монотеїстичною позицією ісламу і зростанням кількості мусульманських реформаторів, таких як Аскіа.
Традиційні африканські релігії терпимо ставляться до інших богів, що дозволяє загальне співіснування багатьох релігій. Це, на думку деяких авторів, розглядається ще однією причиною зростання інших релігій в Африці[8]. Більшість послідовників традиційних релігій сповідували іслам напочатку його поширення в Африці,[9] але в Західній Африці лише до настання колоніалізму іслам мав привабливий характер, перетворивши навіть групи з історичною ворожнечею до ісламського панування в мусульманські громади.
У багатьох випадках конфліктуючі групи вирішили зблизитися з мусульманськими військами проти інших африканських спільнот.[10]
Відносини ісламу та традиційних африканських релігій були далеко не ворожі, але чітко визначені в плані розміщення та співіснування. Традиція джихаду залишалася незначною темою.[11] У імперії Сонгай правитель Соні Бару влаштував або синкредитував аспекти африканських традиційних релігій і був оскаржений Аскіа, оскільки його не сприймали як вірного мусульманина.[12] Аскіа пізніше міг вести війни проти тих, хто був проти в політичному відношенні приєднання мусульман і немусульман.[13]
Після того, як Дунама Даббалємі з династії Сайфава прийняв іслам, він вів Джихад, чи святу війну, проти прихильників канурської релігії, прагнучи знищити її присутність.[14]
На узбережжі суахілі мусульмани не були зацікавлені в проповідуванні, колонізації чи джихаді. Іслам поширився на внутрішні території лише до 18 століття. Молефі Асанте зазначає, що:
Ісламська релігія зробила кожного мусульманського купця чи мандрівника ембріональним місіонером, а привабливість релігії з подібністю до африканських релігій була набагато сильнішою, ніж християнська прихильність..[15][16]
Перші християни дельти річки Нігер, які були проти традицій та традицій корінних племен, здійснювали такі звірства, як знищення їх святинь і вбивство священної ігуани.[17]
Відзначається, що європейська колонізація Африки проклала шлях для християнських місіонерів до Африки. У деяких випадках лідери традиційних африканських релігій переслідувались місіонерами і розглядалися як "агенти диявола". Алі Мазруї обговорив подібні питання в книзі Африканський стан.[18]
У 2001 році мусульманський фестиваль Oro Cult в Сагаму був насильницьки порушений жителями Хауса-Фулані, що спричинило тимчасову розбивку між групами.[19]
У вересні 2005 року сонне місто Іво, штат Осун, перетворилося на театр війни, коли група мусульман під назвою "Тахун" скоїло нахабні і насильницькі атаки на громаду.[20]
Паслідувачі релігії Бвіті зіткнулися з переслідуванням християнських місіонерів та французької колоніальної влади, також як і деякі члени теперішнього уряду Габону.[21]
- ↑ Anne C. Bailey, African Voices of the Atlantic Slave Trade: Beyond the Silence and the Shame.
- ↑ M. Darrol Bryant, Rita H. Mataragnon, The Many faces of religion and society (1985), Page 100, https://books.google.com/books?id=kv4nAAAAYAAJ:"African[недоступне посилання] traditional religion went through and survived this type of persecution at the hands of Christianity and Islam..."
- ↑ Garrick Bailey, Essentials of Cultural Anthropology, 3rd ed. (2013), Page 268, https://books.google.com/books?isbn=1133603564:"Later, during the nineteenth century, Christian missionaries became active in Africa and Oceania. Attempts by Christian missionaries to convert nonbelievers to Christianity took two main forms: forced conversions and proselytizing."
- ↑ Festus Ugboaja Ohaegbulam, Towards and Understanding of the African Experience (1990), p. 161, https://books.google.com/books?isbn=0819179418:"The role of Christian missionaries are a private interest group in European colonial occupation of Africa was a significant one...Collectively their activities promoted division within traditional African societies into rival factions...the picture denigrated African culture and religion..."
- ↑ Toyin Falola et al., Hot Spot: Sub-Saharan Africa: Sub-Saharan Africa (2010), p. 7, https://books.google.com/books?isbn=031335972:"A religion of Middle Eastern origin, Islam reached Africa via the northern region of the continent by means of conquest. The Islamic wars of conquest that would lead to the Islamization of North Africa occurred first in Egypt, when in about 642 CE the country fell to the invading Muslim forces from Arabia. Over the next centuries, the rest of the Maghreb would succumb to Jihadist armies...The notion of religion conversion, whether by force or peaceful means, is foreign to indigenous African beliefs...Islam, however, did not become a religion of the masses by peaceful means. Forced conversion was an indispensable element of proselytization."
- ↑ Black God: The Afroasiatic Roots of the Jewish, Christian, and Muslim Religions, Julian Baldick
- ↑ "African traditional religion in the modern world", p. 125, by Douglas E. Thomas
- ↑ Molefi Kete Asante, "Encyclopedia of African Religion", Volume 1, 287:"It is this awareness of the limitation of human knowledge of God that explains, in part, the amazingly tolerant nature of African traditional religion and the absence of excommunications and persecution of heretics in the religious history of Africa ..."
- ↑ "The Wiley-Blackwell Companion to African Religions", 325, by Elias Kifon Bongmba
- ↑ Warfare in African History (New Approaches to African History) Richard J. Reid, Kindle Edition, location 617
- ↑ Muslim Societies in African History (New Approaches to African History), David Robinson, Chapter 1.
- ↑ Towards an Understanding of the African Experience from Historical By Festus Ugboaja Ohaegbulam
- ↑ "The West African Empire of Songhai in 10 Easy Lessons: Introduction to Black History", p. 17, by Robin Walker, Siaf Millar
- ↑ "Three Continents, One History: Birmingham, the Transatlantic Slave Trade and the Caribbean", p. 18, by Clive Harris
- ↑ Asante, Genocide in Africa 1991 10
- ↑ Genocide in Sudan (1991). 1 травня 1999.
- ↑ "Visions & Revisions: Selected Discourses on Literary Criticism", p. 176, by Emeka Nwabueze
- ↑ "Education for Renaissance in Africa- Large Format" by Raphael J.Njoroge, p. 314
- ↑ "West African Militancy and Violence", by James Gow, Funmi Olonisakin, Ernst Dijxhoorn, p. 31-32, url = [1]
- ↑ "West African Militancy and Violence", by James Gow, Funmi Olonisakin, Ernst Dijxhoorn, p. 32
- ↑ Swiderski, Stanislaw. La religion bouiti, Volumes 1 à 2.
The persecutions of the Bwiti, organized by the Catholic Church and the colonial government, or even by certain members of the present government, have reinforced the "racial" and religious consciousness of the Bwiti