Перстач прямий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перстач прямий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Rosoideae
Триба: Potentilleae
Рід: Перстач (Potentilla)
Вид: Перстач прямий
Potentilla recta
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Potentilla recta
Віківиди: Potentilla recta
EOL: 629632
IPNI: 209483-2
ITIS: 24742
NCBI: 538583

Перстач прямий[1] (Potentilla recta) — вид рослин з родини розових (Rosaceae), поширений у Марокко, Алжирі, Європі, західній і середній Азії, Сіньцзяні (Китай).

Багаторічна трава. Квітучі стебла прямостійні, заввишки 30–40 см, разом із черешками вкриті білими ворсинками, рідко голі. Прикореневі листки, як правило, висихають у період цвітіння, їхні прилистки з відтінком коричневого, листова пластина 5-листочкова. Стеблові листки: прилистки зелені, пластини з притиснутими ворсинками, поля цілі, верхівки загострені; черешок поступово коротший вище вгору стебла, майже відсутній на верхніх листках; листкова пластинка 5–7-листочкова; листочки овально-ланцетні, 2–5 × 0.5–1.5 см; знизу біла ворсинка, більш густа, на венах; верхня поверхня листя з притиснутими білими ворсинками або майже безволоса, основа клиноподібної форми, поля гостро або тупо дрібнозубчасті, верхівка тупа. Суцвіття термінальне, компактне, волотеподібне. Квіти ≈ 1.5 см в діаметрі. Чашолистки овально-довгасті, верхівки загострені, знизу білі ворсинки. Пелюстки жовті, овально-еліптичні, майже рівні чашолисткам. Сім'янки зморшкуваті[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Марокко, Алжирі, Європі, західній і середній Азії, Сіньцзяні (Китай); натуралізований у Японії, Австралії, Новій Зеландії, Канаді, США, Аргентині[3][4][5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список видів роду перстач

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Potentilla recta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Flora of China. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 29.08.2019. (англ.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29.08.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 29.08.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 29.08.2019. (англ.)