Перша дивізія протиповітряної оборони Імперської армії Японії
| 1-а дивізія протиповітряної оборони | |
|---|---|
| На службі | 1944-45 |
| Країни | Японія |
| Роль | Протиповітряна оборона |
| Війни/битви | Друга світова війна Бомбардування Токіо |
1-ша дивізія протиповітряної оборони — зенітний підрозділ японської імперської армії за часів Другої світової війни . Його обов'язки включали управління зенітними установками та прожекторними підрозділами, що були розташовані в центральному регіоні Хонсю.
На початку Тихоокеанської війни армія Східного округу включала Східну протиповітряну бригаду, яка була одним із двох таких підрозділів в тогочасної армії Японії, що відповідала за протиповітряну оборону країни. На озброєнні бригади було близько 150 зенітних гармат, більшість з яких були застарілими, а особовий склад погано підготовленим. [1] Після проведення рейду на Дулітл у квітні 1942 року, була здійснена переструктуризація підрозділів протиповітряної оборони внутрішньої армії 19 листопада того ж року. У результаті реформи Східну зенітну бригаду замінили Східним штабом ППО. [1] З квітня 1944 року чисельність цих сил збільшувалася в рамках розширення підрозділів протиповітряної оборони країни. Однак подібні підрозділи виснаженої країни відчували нестачу зенітних гармат. [2] До червня 1944 року Східний штаб протиповітряної оборони тримав на озброєнні 300 зенітних гармат. [3]
1-а зенітна дивізія була створена у грудні 1944 року для керування підрозділами протиповітряної оборони армії Східного округу. [4] У цей час також було створено три інші протиповітряні дивізії. [5] 1-ша зенітна дивізія відрізнялася від інших подібних дивізій значно більшим розміром, і складалася з восьми зенітних полків, шести окремих зенітних батальйонів, чотирьох кулеметних рот і полку, оснащеного прожекторами. [4] [5]
1-ша протиповітряна дивізія брала участь у інтенсивних боях, намагаючись протистояти авіаційним нальотам союзників на Японію . Це включало захист Токіо від нападу, під час якого він брав участь у нищівному нальоті на місто в ніч з 9 на 10 березня 1945 року. До кінця війни в серпні 1945 року дивізія стверджувала, що збила 193 важких бомбардувальника Boeing B-29 Superfortress і пошкодила 454. Ці заяви сильно перебільшують досягнення дивізії, оскільки її продуктивність була дуже обмежена відсутністю необхідної техніки, як це сталося з іншими зенітними дивізіями.[5]
Наступні підрозділи входили до 1-го зенітного дивізіону після його формування у грудні 1944 року:: [4]
- 111-й зенітний полк
- 112-й зенітний полк
- 113-й зенітний полк
- 114-й зенітний полк
- 115-й зенітний полк
- 116-й зенітний полк
- 117-й зенітний полк
- 118-й зенітний полк
- 1-й окремий зенітний батальйон
- 2-й окремий зенітний батальйон
- 3-й окремий зенітний батальйон
- 4-й окремий зенітний батальйон
- 95-й польовий зенітний батальйон
- 96-й польовий зенітний батальйон
- 1-й станково-гарматний батальйон
- 4-й станково-гарматний батальйон
- 1-й прожекторний полк
- ↑ а б Ness, 2014, с. 316.
- ↑ Ness, 2014, с. 319.
- ↑ Ness, 2014, с. 318.
- ↑ а б в Ness, 2014, с. 320.
- ↑ а б в Zaloga, 2010, с. 15.
- Список літератури
- Ness, Leland S. (2014). Rikugun: Guide to Japanese Ground Forces, 1937–1945. Volume 1: Tactical Organization of Imperial Japanese Army & Navy Ground Forces. Solihull, United Kingdom: Helion. ISBN 9781909982000.
- Zaloga, Steven J. (2010). Defense of Japan 1945. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 1-84603-687-9.