Петар Зоранич
| Петар Зоранич | |
|---|---|
 Пам'ятник Петру Зораничу перед церквою св. Кршевана у Задарі | |
| Народився | 1508[2][1][…] Задар, Венеційська республіка |
| Помер | 1569[1][2][…] Дубровник, Рагузька республіка |
| Діяльність | поет, письменник |
| Знання мов | хорватська[2] |
Петар Зоранич (хорв. Petar Zoranić; 1508, Дзара (Задар), тоді Італія, тепер Хорватія — між 1543 i 1569 роком) — хорватський ренесансний письменник, вважається автором першого роману в хорватській літературі («Планіни» / Planine ).
Петар Зоранич, великий нінянин і хорват, народився у 1508 році. Був нащадком старої аристократичної сім'ї Тетатичів (Tetačić) з Ніна, що до кінця XV століття через малярію в Ніні й втікаючи від османів, переселилися в Задар. У цей час його мати Єлизавета (з благородного роду Медулла / Medulla, з якого походив відомий венеціанський художник Андреа Мелдолла) чекала на дитину.
Перші відомості про життя Петра Зоранича відносяться до 1531 року, коли він був згаданий як платний нінський нотар, адвокат і судовий писар, тобто для цього мав отримати знання права, ймовірно, в Падуї. останню інформацію про його життя датують 1543 роком. Помер він, явно, після цього року, адже, коли друкувався текст його «Планін», автор додав посвяту нінському каноніку, а вже в надрукованому варіанті 1569 року посвяти не було.
Петар Зоранич відомий у хорватській літературі як автор першого роману «Планіни» (Planine ), дія якого відбувається в 1536 році, за рік до падіння Кліси, в той час, коли турки проникли глибоко у хорватський край після битви при Могачі та першої облоги Відня.
Пасторальний роман Зоранича був опублікований у Венеції в 1569 році, і це його єдиний твір, що зберігся. Відомо принаймні ще про два втрачені «Ljubveni lov» і «Vilenica». Ще деякі анонімні твори, придбані в 1970-х у Лондоні, приписують Зораничу[4]. Його «Планіни» свідчать про гуманістичну та богословську освіченість автора.
Петар Зоранич належав до кола письменників, які зробили свій вагомий внесок у те, що Задар, Хвар, Корчула, Спліт і Дубровник стали осередками хорватської ренесансної книжності.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #123977673 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в ArhivX LOD
- ↑ Інформація на сайті Матиці Хорватської [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] (хор.)
 |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BAV: ADV11300787 · BIBSYS: 90348922 · BNF: 121314117 · FAST: 1859999 · Freebase: /m/06ryff · GND: 123977673 · ICCU: PUVV162064 · ISNI: 0000000108794894 · J9U: 987007390679705171 · LCCN: nr90015156 · MAK: 9810697338105606 · NKC: js2010577050 · NTA: 068017162 · NUKAT: n01109031 · RVK: KW 3893 · SHARE: 679308 · SUDOC: 029759536 · VcBA: 495/267345 · VIAF: 24635897 |
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |