Петер Александер фон ле Форт

Петер Александер фон ле Форт
Петер Александер фон ле Форт
нім. Peter Alexander Hermann Richard Max Baron von le Fort
Народився	28 липня 1899 ; Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверінське, Німецька імперія
Помер	2 травня 1969 (69 років) ; Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Діяльність	sporting director
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Оберст
Нагороди
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)	Німецький Олімпійський знак 2-го класу
	Герб;
	; ; ;

Барон Петер Александер Герман Ріхард Макс фон ле Форт (нім. Peter Alexander Hermann Richard Max Baron von le Fort; 28 липня 1899, Шверін — 2 травня 1969, Гарміш-Партенкірхен) — німецький офіцер і спортивний функціонер, оберст вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Представник давнього знатного протестантського роду. Син оберста Прусської армії Штефана фон ле Форта, молодший брат відомої письменниці Гертруди фон ле Форт. В кінці Першої світової війни вступив в Прусську армію. Учасник Каппського заколоту. 17 березня 1920 року разом з бійцями фрайкору під командуванням його двоюрідного брата ротмістра Штефана фон ле Форта взяв участь в облозі міста Варен. Наступного дня Петер і Штефан обстріляли місто з гармати і трьох кулеметів, 5 осіб загинули і ще 11 отримали поранення. Після придушення заколоту брати втекли до Мюнхена та Австрії, а їхнє сімейне майно конфіскував уряд Мекленбург-Стреліцу. В 1923 році переїхав до Гарміш-Партенкірхена, де його ніхто не знав, і влаштувався працювати журналістом. У вересні того ж року взяв участь у відкриття пам'ятної дошки Альберту Лео Шлагетеру. Окрім цього, ле Форт став спортивним менеджером лижного клубу Гарміша.

В 1936 році він був призначений генеральним секретарем Організаційного комітету зимових Олімпійських ігор, а також очолив комітет спеціалістів з ковзанів і хокею. У лютому 1937 року як керівник імперського лижного управління взяв участь у заході, який організував імперський намісник Саксонії Мартін Мучманн з нагоди відкриття чемпіонату Німеччини з лижного спорту.

Учасник Другої світової війни, командував різними артилерійськими частинами. Після війни взятий у полон радянськими військами. Його утримували в спецтаборі НКВС №2 «Бухенвальд». В 1950 року звільнений разом із Карлом Ріттером фон Гальтом, оскільки їхнє звільнення було однією з умов для прийняття СРСР у МОК.

Нагороди

Почесний хрест ветерана війни з мечами
Німецький Олімпійський знак 2-го класу
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Німецький хрест в золоті (13 грудня 1942) — як майор резерву і командир 2-го дивізіону 79-го гірського артилерійського полку 1-ї гірської дивізії.
Сертифікат пошани (№3 858; 7 вересня 1944) — як оберст і командир 236-го артилерійського полку 162-ї (тюркської) піхотної дивізії.

Бібліографія

Winter-Olympia 1936 – Herausgegeben im Einvernehmen mit dem Organisationskomitee für die IV. Olympischen Winterspiele 1936 in Garmisch-Partenkirchen, F. Bruckmann, München 1935 (gemeinsam mit Dr. Hermann Harster, Pressechef der Winterspiele)
Kampf und Sieg in Schnee und Eis, Knorr & Hirth Verlag, München 1936 (gemeinsam mit Dr. Hermann Harster)
So kämpfte und siegte die Jugend der Welt, 1936 (gemeinsam mit Dr. Hermann Harster und Franz Miller)
Spur im Schnee – Jahrbuch des Fachamts Skilauf im Deutschen Reichsbund für Leibesübungen, Knorr & Hirth Verlag, München 1938 (gemeinsam mit Dr. Hermann Harster)

Література

Renate Krüger: Mecklenburg Wege eines Landes. [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.]
Otto Baader: Die Weihe des Schlageter-Denkmals auf dem Ostgipfel der Zugspitze. In: Loisach-Bote. Garmisch-Partenkirchener Lokalanzeiger 43 (1923), Nr. 110, 16. September 1923, Titelseite
Alois Schwarzmüller: 1936 - Anmerkungen zu den Olympischen Winterspielen in Garmisch-Partenkirchen, 2006. [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Empfang beim Reichsstatthalter. Kameradschaftsabend aus Anlaß der Deutschen und Heeres-Skimeisterschaften. In: Der Freiheitskampf vom 13. Februar 1937, S. 1.
Arnd Krüger: Deutschland und die olympische Bewegung (1945–1980). In: Horst Ueberhorst (Hrsg.): Geschichte der Leibesübungen. Band 3/2: Leibesübungen und Sport in Deutschland vom Ersten Weltkrieg bis zur Gegenwart. Bartels und Wernitz, Berlin 1981, ISBN 3-87039-054-9, S. 1048–1081.