Петер Ломеєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петер Ломеєр
нім. Peter Lohmeyer
Народився2 січня 1911(1911-01-02)[1]
Занзібар (місто)[1]
Помер28 травня 2002(2002-05-28) (91 рік)
Шлезвіг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьльотчик, офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна[1]
Військове званняКапітан-цур-зее
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Петер Ломеєр (нім. Peter Lohmeyer; 2 січня 1911, Занзібар28 травня 2002, Шлезвіг) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1932 року вступив на флот. Після проходження навчання служив пілотом берегової авіації. З листопада 1939 року — вахтовий офіцер на підводному човні U-19. З 20 червня по 20 жовтня 1940 року — командир U-19, з 21 жовтня по 31 грудня 1940 року — U-138, на якому здійснив 1 похід (5 листопада — 1 грудня), з 12 лютого 1941 року — U-651. 12 червня 1941 року вийшов у свій останній похід. 29 червня U-651 був потоплений в Північній Атлантиці південніше Ісландії (59°52′ пн. ш. 18°36′ зх. д.) глибинними бомбами британських есмінців «Малькольм», «Сімітер», корветів «Арабіс» і «Вайолет» та мінним тральщиком «Спідвелл». Всі 45 членів екіпажу врятовані і взяті в полон. 16 липня 1947 року звільнений.

Всього за час бойових дій потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 11 639 тонн.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
24 червня 1941 Brockley Hill Торговий пароплав 5,297 7000 тонн зерна 42 0 Британська імперія HX-133
29 червня 1941 Grayburn 6,342 10 570 тонн сталі та брухту і вантажівки як палубний вантаж 52 35

В квітні 1957 року вступив у бундесмаріне. З жовтня 1965 по грудень 1938 року — командир навчального вітрильника «Горх Фок». 31 березня 1969 року вийшов у відставку і став капітаном пасажирського лайнера «Ганзейський», через півтора роки — капітаном лайнера «Гамбург», яким командував протягом трьох років. Після цього в якості почесного капітана неодноразово командував вітрильниками організації Clipper DJS, яка ознайомлює молодь з традиційним вітрильним спортом.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 148. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1