Петренко Іван Григорович

Петренко Іван Григорович
Народився	29 січня 1904(1904-01-29)  Сновськ, Великощимельська волость, Городнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	3 серпня 1950(1950-08-03) (46 років)  Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	офіцер
Знання мов	російська
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди

Петренко Іван Григорович (29 січня 1904, ст. Сновськ Чернігівської губ., Україна - 3 серпня 1950, Москва) - один з керівників системи ГУЛАГ, керівник багатьох залізничних будівель, начальник ГУ СДС МВС СРСР «Дальстрой» (1948-1950), генерал-майор.

Біографія

Іван Григорович Петренко народився 1904 року на станції Сновськ Чернігівської губернії в сім'ї залізничника. Закінчив чотирикласну залізничну школу, а потім залізничне училище.

Трудову діяльність розпочав молотобойцем, був слюсарем, кочегаром, помічником машиніста та машиністом паровоза. Закінчивши заочно технікум шляхів сполучення, працював начальником паровозного депо, відділення тяги.

З 1928 по 1932 навчався в Московському інституті інженерів шляхів сполучення, потім - з 1934 по 1937 - в Транспортній академії імені Сталіна.

Керував залізничним будівництвом у Москві та Ленінграді.

У 1939 році був направлений заступником начальника Управління залізничного будівництва Далекосхідного Головного управління виправно-трудових таборів НКВС (УЖДЗ ДВ ГУЛАГ).

З січня 1940 - начальник Амурлага, потім - Бурлага , які займалися спорудженням транспортних об'єктів на чотирьох залізницях - Забайкальській, Амурській, Далекосхідній та Приморській, а також будівництвом центральних ділянок БАМа. З іншого боку, ув'язненими цих таборів будувалися та інші промислові об'єкти Далекому Сході, мали стратегічне значення.

У травні 1943 року призначений начальником Нижньо-Амурського будівельного управління та відповідного ВТТ .

На початку 1946 одночасно очолив Будівництво №500, на базі якого влітку 1946 було створено Управління Нижньо-Амурського будівництва Східної ділянки БАМа.

В 1947 призначений начальником Головного управління таборів залізничного будівництва (ГУЛЗДС) МВС СРСР.

В 1948 Петренко знятий з посади начальника ГУЛЖДС і направлений в Магадан заступником начальника ГУ СДС МВС СРСР «Дальстрой» .

З грудня 1948 очолив «Дальстрой».

Помер 3 серпня 1950 року в Москві, після тяжкої хвороби.

Нагороди

• Два ордени Леніна (26.11.1942, 19.05.1948)
• Орден Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
• Орден Червоної Зірки
• Шість медалей
• Нагрудний знак «Почесному будівельнику Комсомольська-на-Амурі».

Відгуки

Світлою особистістю не в лапках, а справді був начальник Нижньоамурського табору генерал-лейтенант Іван Григорович Петренко. Ті, хто з ним зустрічалися, упевнений—зберегли про нього лише одні добрі спогади, це була людина, справді з великої літери. А заступник його - полковник Єфімов - це була така, вибачте за вираз, сволота, що рідко можна було такого і знайти.

Сім'я

• Сини - Леонід Іванович Петренко (1927-2016), Петренко Валентин Іванович (1937-2013)

Джерела

Могила Петренко на Ваганьківському цвинтарі.

• Магадан. Конспект прошлого / Сост. и авт. вступ. статей А. Г. Козлов. — Магадан: Магаданское кн. изд-во, 1989. — С. 149. — 25000 экз. — ISBN 5-7581-0066-8.
• Биографическая справка // Материалы сайта «Мир наград. Сайт российских коллекционеров» Архівовано вересень 28, 2007 на сайті Wayback Machine.