Петрик Сергій Вікторович

Петрик Сергій Вікторович
Петрик Сергій Вікторович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	16 квітня 1987; Червоний Колодязь
Смерть	22 лютого 2015 (27 років); Златоустівка
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	1 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За жертовність і любов до України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрик.

Сергі́й Ві́кторович Пе́трик (16 квітня 1987 — 22 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Закінчив 2002 року Перемозьку ЗОШ, 2003-го — Чернігівський професійний будівельний ліцей, столяр. Працював у ліцеї столяром, в 2010—2011 роках — у Перемозькій ЗОШ.

В часі війни — механік з ремонту техніки, 1-а окрема танкова бригада. Зарекомендував себе хорошим механіком, залишили в Гончарівському ремонтувати техніку. Відремонтовані бойові одиниці Сергій переправляв у зону бойових дій.

22 лютого 2015-го загинув в селі Златоустівка Волноваського району. Військові клерки рік доводили батькам Сергія, що він вчинив самогубство.

Без Сергія лишилися дружина, та двоє синів віком 4 і 1 рік, мама Наталія Юріївна, батько Віктор Миколайович.

Похований в селі Перемога, Ніжинський район.

Вшанування

1 вересня 2015-го в селі Перемога відкрито меморіальну дошку на фасаді Перемозької школи на честь Сергія Петрика
меморіальна дошка в Чернігівському професійному будівельному ліцеї на честь Максима Головатого, Максима Коваля, Євгена Кравченка, Геннадія Куца, Анатолія Сокирка, Сергія Петрика.
Медаль «За жертовність і любов до України»

Джерела

На Ніжинщині відкрили меморіальну дошку Сергію Петрику^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Петрик Сергій Вікторович

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.