Петров В'ячеслав Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Петров В'ячеслав Васильович
Народився3 серпня 1940(1940-08-03) (84 роки)
Лиски
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьінформатик, математик
Alma materНТУ «ХПІ»
Галузькібернетика
ЗакладІнститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ЧленствоНАНУ
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України
Особ. сторінкаipri.kiev.ua

Петров Вячеслав Васильович (3 серпня 1940, м. Лиски Воронезької обл.) — вчений у галузі оптоелектронного матеріалознавства, інформаційних технологій та оптичного запису інформації, академік НАН України (2012), доктор технічних наук (1983), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (з 1987).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 серпня 1940 року у м. Ліски Воронізької обл. у сім'ї робітників. Закінчив Харківський політехнічний інститут (1957—1962), інженер-електромеханік; кандидатська дисертація «Резистивные матрицы и некоторые их применения в вычислительной технике» (1968); докторська дисертація «Физико-технические основы создания запоминающих устройств большой емкости на оптических дисках» (1983).

1962-64 — інж., ст. інж. Харків, політех. ін-ту;

1964-71 — аспірант, мол. наук, співроб., ст. наук, співроб. Ін-ту кібернетики АН УРСР;

1971-81 — керівн. лабор., нач-к спільної лабор. Ін-ту електродинаміки АН УРСР;

1981-87 — керівн. галуз. відділення, заст. директора Ін-ту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР;

1988-98 — заст. академіка-секретаря Відд. інформатики НАН України;

з 1987 дотепер — засновник і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України;

1991—2000 — засновник і гол. ред. електронної комп'ютерної газети «Все-Всім»;

з 1995 дотепер — ініціатор створення і гол. ред. Українського наукового реферативного журналу «Джерело»;

з 1998 дотепер — гол. ред. науково-техн. журналу «Реєстрація, зберігання і обробка даних».

Автор більше 600 публікацій, зокрема 8 монографій, понад 230 винаходів. Чотири ліцензії придбано компанією «Самсунг».

Наукові інтереси

[ред. | ред. код]

Наукові дослідження присвячені:

  • створенню фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації;
  • створенню матеріалів для оптичної реєстрації інформації та управління оптичним випромінюванням;
  • створенню технології довготермінового зберігання цифрової інформації;
  • розробці методів та створенню баз даних інформації з раритетних носіїв та баз даних наукової реферативної інформації;
  • розробці та впровадженню високих технологій у медичну практику (в галузі офтальмології) та для оснащення автошляхів з метою забезпечення безпеки руху .

Ці напрямки досліджень викликають інтерес наукової громадськості, і В. В. Петров входить до числа 5 учених України, які зробили найбільшу кількість наукових доповідей на засіданнях Президії НАН України.

Основні наукові результати академіка (з 2012 р.) HAH України В. В. Петрова:

1. Відкритий ефект неорганічної фотолітографії, вперше у світі одержані елементи субмікронних розмірів.

2. На Всесвітньому електротехнічному конгресі в 1977 році вперше у світі, за сім років до появи перших компакт-дисків, запропонована концепція оптичного диска як «єдиного носія інформації» та обґрунтовані принципи створення оптико-механічних запам'ятовуючих пристроїв.[1]

3. Вперше у світі створені й підключені до суперЕОМ оптичні диски великої ємності ЄС 5350 та оптичні циліндри ЄС 5153.

4. Синтезовано і досліджено широке коло тонкоплівкових матеріалів для оптичного запису і довготермінового зберігання інформації.

5. Вперше у світі запропоновано, розроблено і досліджено метод оптичного динамічного імерсійного запису інформації.

6. Теоретично обґрунтована, розроблена й впроваджена система масового поширення комп'ютерної інформації широкополосними телевізійними каналами, яка працювала в Україні 10 років.

7. Теоретично обґрунтовано і технологічно відпрацьовано метод виготовлення оптичних носіїв інформації на сапфірі з великим терміном зберігання.

8. Розроблено технологію й устаткування для виготовлення високоефективних мікропризмових світлоповертальних елементів.

9. Запропоновано метод виготовлення високоякісних мікрорельефних структур для високоефективного лікування косоокості у дітей, впроваджений у діагностичному наборі компенсаторів косоокості призмових КК-42. Сьогодні цей набір зареєстровано в МОЗ України як виріб медичного призначення.

10. Розроблено, створено й впроваджено принципово новий метод та комплекс прецизійного обладнання для відтворення й реставрації звуку з воскових циліндрів Едісона, визнаний міжнародними експертами найкращим у світі. На сьогодні відтворені унікальні колекції звукового надбання світового рівня України, Ізраїлю, Данії, Польщі, Росії. Відтворена колекція музичного фольклору з фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського занесена до Реєстру ЮНЕСКО світових культурних пам'яток «Пам'ять світу» і стала в ньому першим об'єктом від України.

Науково-організаційна робота

Засновник і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України з 1987 року.

Головний конструктор першого накопичувача інформації ЄС5150 для ЕОМ із змінним оптичним диском ємністю 2500 Мбайт і принципово нового першого у світі малогабаритного накопичувача з імерсійним записом на оптичних циліндрах ЄС5153 ємністю 200 Мбайт для використання в персональних ЕОМ.

Головний редактор розробленої під його науковим керівництвом електронної комп'ютерної газети «Все-Всім» (з 1991 по 2000 рр.). Організатор серійного виробництва апаратури для цієї системи на трьох заводах України і встановлення близько 10 тис. робочих місць абонентів системи в різних організаціях, державних підприємствах, наукових установах та навчальних закладах, в тому числі у 591 Державній податковій адміністрації на всій території України.

Ініціатор забезпечення учених України за допомогою електронної комп'ютерної газети «Все-Всім» науковою інформацією усього світу — реферативними виданнями баз даних «Current Contents» Інституту наукової інформації США (ISI).

Ініціатор розробки Програми інформатизації м. Києва, під його керівництвом створена Концепція інформатизації м. Києва і в ІПРІ HAH України розроблена корпоративна комп'ютерна мережа Київської міської державної адміністрації.

Ініціатор створення і головний редактор Українського наукового реферативного журналу «Джерело», який видається з 1995 року і фактично став головним національним науковим реферативним журналом, що сприяє інформуванню наукової громадськості про дослідження в Україні з усіх галузей знань.

Один з розробників технології й устаткування для виготовлення високоефективних мікропризмових світлоповертальних елементів, впроваджених у діагностичному наборі компенсаторів косоокості призмових КК-42, призначених для діагностики і лікування косоокості у дітей, а також для оснащення автошляхів з метою забезпечення безпеки руху (дорожні вставки, колесовідбійні стрічки, дорожні стовпчики).

Член Бюро Відділення інформатики HAH України (з 1988 року), заступник голови Науково-видавничої ради НАН України, Голова секції Координаційної ради з науки та інновацій за стратегічним напрямом інноваційної діяльності «Широке застосування сучасних інформаційних технологій», один з академіків-засновників Академії технологічних наук України, член Координаційної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, член Ради директорів наукових бібліотек і науково-інформаційних центрів національних академій наук при Міжнародній асоціації академій наук, членом правління ряду наукових асоціацій, спеціалізованих рад із захисту дисертацій, член редакційних колегій, співзасновник і член правління «Фонду Глушкова», заступник академіка-секретаря Відділення інформатики НАН України (1988—1998).

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Лауреат 1-ї Укр. республік, премії молодих вчених в галузі кібернетики (1967), премії Президії AH СРСР за фундаментальні дослідження в галузі мікроелектроніки (1973), премії АН УРСР ім. С. О. Лебедєва (1991), 1-ї щорічної премії Держпатенту України «Винахід року» (1993), премії НАН України ім. В. М. Глушкова (1996). Орден «Знак пошани» (1986). Диплом члена Міжнар. Академії лідерів бізнесу і адміністрації (1997). Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1998). Нац. нагорода «Henry Ford European Conservation Awards» за видатний внесок у збереження навколишнього середовища і культурного надбання (1999), нагорода від Посольства Ізраїлю в Україні «Золота Зірка Давіда» за внесок по збереженню культурного надбання народів світу (1999). Орден «За заслуги» III ступеня (2003), відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2007), Державна премія України в галузі науки і техніки (2008), орден «За заслуги» II ступеня (2008), орден «За заслуги» I ступеня (2015)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The history of ideas «the optical disc as a „unique“ carrier of information in the systems management» [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 269/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки». Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 16 травня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]


Володимир Вернадський Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петров_В%27ячеслав_Васильович&oldid=34056156