Перейти до вмісту

Петросян Аршак Багратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аршак Баграті Петросян
Оригінал імені вірм. Արշակ Բագրատի Պետրոսյան
Варшава, 2013 рік
Варшава, 2013 рік
 Варшава, 2013 рік
Країна СРСР СРСР
Вірменія Вірменія
Народження 16 грудня 1953(1953-12-16) (71 рік)
Єреван
Титул гросмейстер (1984)
Піковий
рейтинг 		2514 (липень 1999 року)
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Месропа Маштоца медаль «За заслуги перед Вітчизною» (Вірменія) 1. ступеню медаль Мовсеса Хоренаці
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петросян.

Аршак Баграті Петросян (вірм. Արշակ Բագրատի Պետրոսյան; нар. 16 грудня 1953, Єреван) — вірменський шахіст i шаховий тренер (Старший тренер ФІДЕ від 2004), гросмейстер від 1984 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

1970 року поділив 2-ге місце на юнацькому турнірі в Шілде. У 1974 i 1976 роках двічі перемагав на чемпіонаті Вірменської РСР[1]. Перші успіхи на міжнародній арені припадають на початок 1980-х років. 1980 року поділив 1-ше місце в Єревані (разом з Віталієм Цешковським, перед, зокрема, Олегом Романишиним, Михайлом Талем i Рафаелем Ваганяном), а також переміг в Албені. У 1981 році посів 3-тє місце у Львові (позаду Олега Романишина i Михайла Таля, перед, зокрема, Олександром Бєлявським), а також поділив 1-3-тє місця в Баньє. 1983 року поділив 1-ше місце в Новому Саді (разом з Яном Плахеткою i Сергієм Макаричевим) а також поділив 2-3-тє місця в Баньє. У 1984 році переміг на щорічному турнірі в Єревані (випередивши, зокрема, Найджела Шорта i Смбата Лпутяна). Крім того 1987 року поділив 2-ге місце в Будапешті.

Після розпаду Радянського Союзу належав до когорти провідних вірменських шахістів. У 1993 році представляв команду країни на командному чемпіонаті світу, у 1992 i 1996 роках — на шахових олімпіадах (у 1992 році виборов у командному заліку бронзову нагороду), a 1999 року — на командному чемпіонаті Європи (здобув золоту медаль в командному заліку)[2]. На 1990-ті роки припадає низка успіхів у таких містах як, зокрема: Птуй (1993, посів 1-ше місце), Львів (1995, поділив 1-ше місце позаду Андрія Максименка i Доріана Рогозенка, разом з Адріяном Михальчишиним), Дортмунд (1995, турнір open, поділив 1-ше місце разом зі Сергієм Смагіним i Йожефом Пінтером), Дортмунд (1998, посів 2-ге місце позаду Адріяна Михальчишина), Птуй (1998, поділив 1-ше місце разом з Радо Брглезом), Дортмунд (2000, поділив 2-ге місце після Екхарда Шміттділя, разом з Аркадієм Найдічем i Золтаном Варгою).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1999 року, досягнувши 2514 пунктів пунктів, посідав тоді 10-те місце серед вірменських шахістів[3]. Від 2000 року не бере участі в турнірах під егідою ФІДЕ[4].

Аршак Петросян доводиться тестем i тренером одному з провідних шахістів світу Петерові Леко[5]. Від 2004 року має найвище тренерське звання Старший тренер ФІДЕ. На шаховій олімпіаді 2006 у Турині був тренером збірної Вірменії, коли та виборола золоті нагороди[6].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Champions of Armenia. Процитовано 6 лютого 2010.
  2. ↑ OlimpBase. Процитовано 6 лютого 2010.
  3. ↑ ФІДЕ rating history :: Petrosian, Arshak B.
  4. ↑ benoni.de/schach/elo: Petrosian, Arshak B. Процитовано 6 лютого 2010.
  5. ↑ Peter Leko: 'I'm not the kind who takes unnecessary risks...'. Процитовано 6 лютого 2010.
  6. ↑ National Olympic Committe of Armenia. Процитовано 6 лютого 2010.
  7. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петросян_Аршак_Багратович&oldid=40155295