Алея Магдебурзького права
| Алея Магдебурзького права Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Печерськ |
| Район | Печерський |
| Назва на честь | Магдебурзького права |
| Колишні назви | |
| Петрівська алея, алея Беніто Муссоліні | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 390 м |
| Координати початку | 50°27′2.9″ пн. ш. 30°31′46.2″ сх. д. / 50.45081° пн. ш. 30.52950° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′8.5″ пн. ш. 30°32′4.8″ сх. д. / 50.45236° пн. ш. 30.53467° сх. д. |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Майдан Незалежності» |
| Рух | односторонній / двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Стадіон «Динамо» |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11270 |
| У проєкті OpenStreetMap | w261098742 |
| Мапа | |
 | |
 Алея Магдебурзького права у Вікісховищі | |
Але́я Магдебу́рзького пра́ва — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від вулиці Михайла Грушевського до Паркової дороги.
Вулиця прокладена в 1909–1912 роках. Отримала назву Петрівська алея, на честь російського імператора Петра І. У 1902 році вирішено встановити пряме сполучення між Олександрівською вулицею (нині вулиця Михайла Грушевського та терасою дніпровського схилу, яку планувалося використовувати для катання в екіпажах та автомобілях — поширеного тоді виду розваг. Для цього знадобилися тривалі інженерні роботи — необхідно було прорізати виступ Печерських пагорбів у районі Шато-де-Фльор.
Підготовчий період тривав до 1909 року. Його завершення збіглося з урочистостями з нагоди 200-ліття Полтавської битви, відтак нову дорогу планувалося назвати бульваром Петра Великого.
Останній відрізок шляху планувалося пройти тунелем, щоб не розривати сполучення між Царським та Купецьким садами. Але за пропозицією Євгена Патона, до якого Київська міська дума звернулася із проханням спроєктувати цей тунель, схил було прорізано до кінця, а над ним 1910 року споруджено пішохідний Парковий міст.
Усі будівельні роботи закінчено 1912 року, після чого нова дорога отримала близьку до планованої назву Петрівська алея.
У 1932–1933 роках на розі Петрівської алеї і вулиці Михайла Грушевського за проєктом Василя Осьмака та В. І. Безпалого збудовано стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського. У 1942—1943 роках під час німецької окупації Києва вулиця мала назву алея Беніто Муссоліні.
Сучасна назва на честь Магдебурзького права — з 2023 року[1].
- ↑ Рішення Київської міської ради від 18 травня 2023 року № 6448/6489 «Про перейменування Петрівської алеї у Печерському районі міста Києва» (дата публікації 01.06.2023) [Архівовано з першоджерела 1 червня 2023.]
- Петрівська алея // Веб-енциклопедія Києва.
Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 128.
- Петрівська алея // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 166. — ISBN 5-88500-070-0.
- Петрівська алея // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 190. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Петрівська алея // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 431. (рос.)
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
