Перейти до вмісту

Цитадельна вулиця (Київ)

Додати посилання
Координати: 50°26′00.5″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.433472° пн. ш. 30.55472° сх. д. / 50.433472; 30.55472
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Цитадельна вулиця.
Цитадельна вулиця
Київ
Цитадельна вулиця
МісцевістьПечерськ
РайонПечерський
Назва на честьСтарої Печерської фортеці («Цитаделі»)[1]
Колишні назви
вул. Цитадель, вул. Червоних зв'язківців
радянського періоду (українською)Цитадельна
радянського періоду (російською)Цитадельная
Загальні відомості
Протяжність720 м
Координати початку50°26′00.5″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.433472° пн. ш. 30.55472° сх. д. / 50.433472; 30.55472
Координати кінця50°25′56.9″ пн. ш. 30°32′42.3″ сх. д. / 50.432472° пн. ш. 30.545083° сх. д. / 50.432472; 30.545083
поштові індекси01015[2]
Транспорт
Найближчі станції метро «Печерська» ,  «Арсенальна»
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установивідділ з питань надзвичайних ситуацій та управління соціального захисту населення Печерської РДА у місті Києві
Медичні закладиКНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району
Поштові відділенняВПЗ № 15 (вул. Цитадельна, 6/8)[2]
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11819
У проєкті OpenStreetMapr414021
Мапа
Мапа
CMNS: Цитадельна вулиця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Цитаде́льна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Лаврської вулиці до вулиці Князів Острозьких.

Прилучається Лейпцизька вулиця.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла вздовж давнього незабудованого шляху між Лаврою та слобідкою Васильківські рогатки, прокладена була, ймовірно, ще на початку XVIII століття в процесі будівництва першого Арсеналу та знесення Вознесенського монастиря. З початку XX століття вулиця мала назву Цитадель І або Цитадельна. З 1940 року — вулиця Червоних зв'язківців[3]. Сучасну назву відновлено 1944 року[4]. 1919 року частину вулиці приєднано до теперішньої Лаврської вулиці.

Забудова

[ред. | ред. код]

З огляду на те, що вулиця здавна проходила поміж валів та укріплень фортеці, тут дотепер збереглися 2 старовинні споруди:

  • рештки Васильківської равелінної брами (1755), у дворі будинку № 5/9;
  • колишні казарми військово-сирітського відділення (1812–1814; перебудовані), № 3. Від 1910 року у казармах розташовувалася 3-я авіаційна рота, згодом розгорнута у 3-й авіаційний парк. У 1912—1914 роках у цій роті служив російський пілот, перший виконавець «петлі Нестерова» та повітряного тарану Петро Нестеров[5].

Парний бік вулиці на початку займає бічна сторона Арсеналу.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Вулиця займає проміжне становище. Поруч Києво-Печерська лавра. З іншого боку можна пройти до Печерської площі.

Установи

[ред. | ред. код]
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району;
  • Відділення поштового зв'язку № 15;
  • Відділ з питань надзвичайних ситуацій та управління праці і соціального захисту населення Печерської РДА у місті Києві;
  • Благодійний фонд «Печерський Фонд Милосердя».

Неподалік знаходиться ліцей «Лідер» та Національний культурно-мистецький і музейний комплекс Мистецький арсенал.

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

В будинку № 7, квартира 59 — мешкав український історик Петро Костриба[6].

Зображення

[ред. | ред. код]
  • Васильківська равелінна брама старої Києво-Печерської фортеці (цитаделі), Київ, Цитадельна вул., 3
    Васильківська равелінна брама старої Києво-Печерської фортеці (цитаделі), Київ, Цитадельна вул., 3
  • Колишні казарми військово-сирітського відділення (Київська фортеця (цитадель), Київ, Цитадельна вул., 3)
    Колишні казарми військово-сирітського відділення (Київська фортеця (цитадель), Київ, Цитадельна вул., 3)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Цитадельная улица(рос.)
  2. ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Київ—15. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 27 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 12815. Арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) [Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.]
  4. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  5. ↑ Ярослав Тинчєнко, Тетяна Трегубова. Казарми військово-сирітського відділення, 1812—14 // Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання: У 28 т. — Кн. 1: Київ / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1999. — Т. 1: А–Л. — С. 436—437. — ISBN 966-95478-1-4.
  6. ↑ Тритомна праця «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941—1945 рр.)». kdpu-nt.gov.ua. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 17 травня 2013. [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цитадельна_вулиця_(Київ)&oldid=43936457