Петько Сергій Валентинович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Сергій Петько | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Сергій Валентинович Петько | |||
Народився | 8 серпня 1974 (49 років) Сміла, Черкаська область, УРСР, СРСР | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | Україна | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Роки діяльності | 2005— донині | |||
Провідні ролі | Спартак Сергійович Балануца (серіал «Швидка») | |||
| ||||
Сергій Валентинович Петько (нар. 8 серпня 1974, м. Сміла, УРСР) — український актор театру та кіно.
Народився 8 серпня 1974 року в місті Сміла.
1995 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (курс Народної артистки УРСР Ірини Молостової).
З 1996 до 2001 року працював у Київському академічному театрі юного глядача на Липках.
У Театрі драми та комедії на лівому березі Дніпра — з 2004 року (з перервою 2006-2012 рр.).
З 2023 року проходить службу в ЗСУ.
Цей розділ статті ще не написано. |
- 2016 — «Безприданниця. Версія» за п’єсою «Безприданниця»[ru] Олександра Островського; реж. Тамара Трунова — Гаврило
- 2018 — «Дім на краю душі» за мотивами п'єси «Іфігенія» Дона Нігро[en]; реж. Тамара Трунова — Майкл Райан[1]
- 2020 — «Хлібне перемир'я» Сергія Жадана; реж. Стас Жирков — Коля
- 2021 — «Батько» за однойменною п'єсою[en] Флоріана Зеллера[en]; реж. Стас Жирков — П'єр
- 2023 — «Чорний дрізд» за онойменною п'єсою[en] Девіда Гарровера[en]; реж. Яна Безсмертна — Рей[2]
- «Глядачі на виставу не допускаються!» — Тім Олгуді, працівник сцени
- «Чотири причини вийти заміж» — Чак
- «Дзвінок із минулого» — Віктор
- «Море… Ніч… Свічки…» — Ефраїм
- «Жіноча логіка» — Віктор
- 2005 — «Міф про ідеального чоловіка. Детектив від Тетяни Устінової» (Україна), Гольдін;
- 2008 — «Куплю друга», Яшка;
- 2012 — «Жіночий лікар», (23 серія);
- 2012 — «Порох та дріб» (Росія, Україна), брат Брагіша;
- 2014 — «Брат за брата-3» (Росія, Україна), Валентин Кондріч, таксист;
- 2014 — «Будинок з ліліями» (Росія, Україна), епізод;
- 2014 — «Останній москаль»
- 2016 — «Співачка», Василь;
- 2016–2017 — «Райське місце», Олексій Дмитрович Василевський, олігарх, батько Крістіни;
- 2019 — «Сонячний листопад», епізод;
- 2020 — «Ідучи за серцем», епізод;
- 2020 — «Швидка», Спартак Сергійович Балануца[3].
- › sergey-petko Сергій Петько на Theatre.love
- Сергій Петько на сайті Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра
- › post › bio Сергей Петько - актёр - биография - Кино-Театр.РУ
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (8 лютого 2020). П’ятий елемент «Дому на краю душі» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 31 липня 2020.
- ↑ Ганна ЩОКАНЬ (23 січня 2023). У Театрі на Лівому березі відбулась перша прем’єра за час повномасштабної війни (укр.). «Українська правда». Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ › news › view › 7... Актор Сергій Петько приєднався до нового сезону Швидкої - Телеканал НЛО TV