Пет Мілетич
| Пет Мілетич | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Патрік Джей Мілетич |
| Громадянство |  США |
| Народження | 9 березня 1968 (56 років) |
| Давенпорт, Айова, США | |
| Місце проживання | Беттендорф, Айова, США |
| Кар'єра у змішаних єдиноборствах | |
| Зріст | 178 см |
| Розмах рук | 181 см |
| Вагова категорія | Напівсередня (71-77 кг) |
| Стиль | Боротьба, кікбоксинг |
| Команда | «Miletich Fighting Systems» |
| Перший бій | 28 жовтня 1995 |
| Останній бій | 11 грудня 2008 |
| Статистика у змішаних єдиноборствах | |
| Боїв | 38 |
| Перемог | 29 |
| • нокаутом | 5 |
| • підкоренням | 18 |
| • рішенням | 6 |
| Поразок | 7 |
| • нокаутом | 3 |
| • підкоренням | 3 |
| • рішенням | 1 |
| Нічиїх | 2 |
Патрік Джей Мілетич (англ. Patrick Jay Miletich; нар. 9 березня 1968, Давенпорт, Айова, США) — американський спортсмен хорватського походження, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Чемпіон США з тайського боксу. Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у напівсередній ваговій категорії за версією UFC (1998 – 2001 роки). Чемпіон 16-го турніру UFC (1998 рік).
Мілетич є знавцем кікбоксингу і муай тай, а також карате (чорний пояс) і дзюдзюцу (чорний пояс).[1]
Пет Мілетич народився 9 березня 1968 року в місті Давенпорт, США, в родині із хорватським корінням.[2] Мав складне дитинство і юність: рано втратив батька і двох старших братів, вимушений був працювати з 14 років.[3]
Спортом Пет захопився, навчаючись в школі. З 1983 року займається боротьбою. Зі старших класів — кікбоксингом. Ударну техніку рук і ніг він починає вивчати разом зі своїми друзями, а здобувши серйозні навички з муай тай, починає виступи на любительських змаганнях, і з часом стає чемпіоном США із тайського боксу.[4]
Виступи в боях змішаного стилю Пет Мілетич почав у віці 26 років, маючи за плечима багатий спортивний досвід. Протягом трьох років з часу свого професійного дебюту він не має жодної поразки.[2]. Виступає у регіональних турнірах і в чемпіонаті «Extreme Challenge».
В Абсолютний бійцівський чемпіонат (англ. UFC) Мілетич потрапляє навесні 1998 року. На 16-му турнірі UFC, де Пет дебютував 13 березня 1998 року, йому знадобились всі навички з боротьби: у першому ж бою він зустрівся із срібним олімпійським медалістом і переможцем Панамериканських ігор Таунсендом Сондерсом.[5] Мілетич здобуває перемогу рішенням суддів, а в фіналі турніру зустрічається із своїм неодноразовим опонентом Крісом Бренненом, якого перемагає удушенням на 10 хвилині боротьби. Таким чином Пет Мілетич стає чемпіоном 16-го турніру. Перемогу на цьому турнірі він досі вважає найбільшою спортивною вдачею в своїй кар'єрі.[3]
Через сім місяців, 16 жовтня 1998, Мілетич зійшовся у двобої за чемпіонський пояс із вихованцем Кена Шемрока і бійцем його команди «Lion's Den» — Майклом Бьорнеттом. Змагання тривало 21 хвилину. Судді турніру присудили перемогу Мілетичу, роздільним рішенням. Пет став чемпіоном світу зі змішаних єдиноборств у напівсередній ваговій категорії. Цей титул він зберігатиме протягом трьох років, захищаючи його в боях із представниками різних країн і стилів (4 успішних захисти і 5 рейтингових боїв) і врешті поступиться іменитому канадському бійцю Карлосу Ньютону. Це відбулось 4 травня 2001 року. Бій двох спеціалістів із дзюдзюцу проходив у стійці і супроводжувався успішними атаками з боку Мілетича, але в третьому раунді боротьба перейшла в партер, де Ньютон зміг заволодіти ініціативою. У спробі вийти із невигідного для себе положення Пет Мілетич припустився помилки і був миттєво придушений боковим захватом.
Втративши пояс чемпіона, Мілетич, вочевидь, втратив мотивацію перебування в MMA, оскільки невдовзі він припинив регулярні виступи. З 2002 року він провів лише два бої: програв удушенням представнику клану Ґрейсі, Рензу Ґрейсі і виграв нокаутом бій проти ветерана змішаних єдиноборств Томаса Денні. Припинивши професійну кар'єру, Мілетич знайшов застосування своєму спортивному досвіду в тренерській діяльності, де досягнув великих успіхів.
Тренерську діяльність Мілетич розпочав ще до виступів у UFC, готуючи до змагань своїх спаринг-партенрів і колег в спорті. Саме під його керівництвом зростали нинішні ветерани змішаних єдиноборств Метт Х'юз та Джеремі Горн. Після успіху в UFC Пет заснував власну спортивну команду «Miletich Fighting Systems», яку очолює до сих пір. Крім згаданих вище бійців, Мілетич тренував також чемпіонів світу Тіма Сильвію і Дженса Палвера, і багатьох зірок чемпіонату IFL.[2][6]
- Сімейний стан: одружений, виховує двох доньок.
- Захоплення: гольф, рибальство, музика (класична і рок), література, зокрема мемуаристика (за власними словами: «Люблю тріумф і трагедію реального життя, а не белетристику»).[3]
| Результат | Противник | Спосіб | Раунд | Час | Дата | Місце | Подія | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | Томас Денні
|
Нокаут (удари кулаками) | 2 | 0:50 | 11 грудня 2008 | Молін, Іллінойс, США
|
«Adrenaline MMA 2: Miletich vs. Denny» | |
| Поразка |  Рензу Ґрейсі
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 3:37 | 23 вересня 2006 | Молін, Іллінойс, США
|
«IFL: Gracie vs. Miletich» | |
| Поразка | Метт Ліндленд
|
Технічний нокаут (удари кулаками) | 1 | 3:09 | 22 березня 2002 | Лас-Вегас, Невада, США
|
«UFC 36» | |
| Перемога | Шоні Картер
|
Нокаут (удар ногою) | 2 | 2:42 | 29 червня 2001 | Іст Резерфорд, Нью-Джерсі, США
|
«UFC 32» | |
| Поразка | .svg){kind=small} Карлос Ньютон
|
Підкорення (задушливий прийом) | 3 | 2:50 | 4 травня 2001 | Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США
|
«UFC 31» | Втратив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії. |
| Перемога |  Кеніті Ямамото
|
Підкорення (задушливий прийом) | 2 | 1:58 | 16 грудня 2000 | Токіо, Японія
|
«UFC 29» | Захистив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії. |
| Поразка | Кійосі Тамура
|
Рішення суддів (переважне) | 2 | 5:00 | 23 серпня 2000 | Осака, Японія
|
«Rings: Millenium Combine 3» | |
| Перемога | Джон Алессіо
|
Підкорення (больовий прийом на руку) | 2 | 1:43 | 9 червня 2000 | Сідар-Рапідс, Айова, США
|
«UFC 26» | Захистив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії. |
| Поразка | Жозе Ланді-Жонс
|
Технічний нокаут (рішення кутового) | 1 | 8:00 | 15 січня 2000 | Рим, Джорджія, США
|
«WEF 8» | |
| Перемога | Шоні Картер
|
Рішення суддів (одностайне) | 1 | 20:00 | 21 серпня 1999 | Давенпорт, Айова, США
|
«Extreme Challenge 27» | |
| Перемога | Андре Педернейрас
|
Технічний нокаут (рішення лікаря) | 2 | 2:20 | 16 липня 1999 | Сідар-Рапідс, Айова, США
|
«UFC 21» | Захистив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії. |
| Перемога | Клейтон Міллер
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 0:40 | 30 травня 1999 | Оттамве, Айова, США
|
«Cage Combat 2» | |
| Поразка | Дзютаро Накао
|
Технічний нокаут (удушення) | 1 | 9:22 | 2 лютого 1999 | Гонолулу, Гаваї, США
|
«SuperBrawl 11» | |
| Перемога | Жорже Патіну
|
Рішення суддів (одностайне) | 1 | 21:00 | 8 січня 1999 | Новий Орлеан, Луїзіана, США
|
«UFC 18» | Захистив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії. |
| Перемога | Майкл Бьорнетт
|
Рішення суддів (роздільне) | 1 | 21:00 | 16 жовтня 1998 | Новий Орлеан, Луїзіана, США
|
«UFC Brazil» | Виграв титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії. |
| Нічия | Ден Северн
|
Рішення суддів (одностайне) | 1 | 20:00 | 22 серпня 1998 | Давенпорт, Айова, США
|
«Extreme Challenge 20» | |
| Перемога | Альберт Бак
|
Підкорення (задушливий прийом) | 2 | 2:49 | 27 червня 1998 | Клінтон, Айова, США
|
«Midwest Shootfighting» | |
| Перемога | Кріс Бреннен
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 9:02 | 13 березня 1998 | Новий Орлеан, Луїзіана, США
|
«UFC 16» | Виграв турнір UFC в легкій ваговій категорії. |
| Перемога | Таунсенд Сондерс
|
Рішення суддів (роздільне) | 1 | 15:00 | 13 березня 1998 | Новий Орлеан, Луїзіана, США
|
«UFC 16» | |
| Перемога | Кріс Бреннен
|
Рішення суддів (одностайне) | 1 | 10:00 | 15 листопада 1997 | Давенпорт, Айова, США
|
«Extreme Challenge Trials» | |
| Нічия | Кріс Бреннен
|
Рішення суддів (одностайне) | 1 | 20:00 | 30 серпня 1997 | Давенпорт, Айова, США
|
«Extreme Challenge 9» | |
| Перемога | Чак Кім
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 10:46 | 25 червня 1997 | Кансіл Блаффс, Айова, США
|
«Extreme Challenge 7» | |
| Поразка | Метт Х'юм
|
Технічний нокаут (рішення лікаря) | 1 | 5:00 | 28 березня 1997 | Де-Мойн, Айова, США
|
«Extreme Challenge 4» | |
| Перемога | Чед Кокс
|
Підкорення (удари кулаками) | 1 | 1:32 | 15 лютого 1997 | Давенпорт, Айова, США
|
«Extreme Challenge 3» | |
| Перемога | Пол Кімбро
|
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 5:13 | 1 лютого 1997 | Де-Мойн, Айова, США
|
«Extreme Challenge 2» | |
| Перемога | Джейсон Ніколсон
|
Рішення суддів (одностайне) | 1 | 15:00 | 17 січня 1997 | Гонолулу, Гаваї, США
|
«SuperBrawl 3» | |
| Перемога | Ерл Лойкс
|
Підкорення (больовий прийом на ногу) | 1 | 7:00 | 23 листопада 1996 | Де-Мойн, Айова, США
|
«Extreme Challenge 1» | |
| Перемога | Пет Ассалоне
|
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 4:01 | 1 вересня 1996 | Давенпорт, Айова, США
|
«Brawl at the Ballpark» | |
| Перемога | Метт Андерсен
|
Підкорення (удари кулаками) | 1 | 5:21 | 26 липня 1996 | Давенпорт, Айова, США
|
«Gladiators 1» | |
| Перемога | Ясунорі Мацумото
|
Технічний нокаут (рішення лікаря) | 1 | 15:53 | 11 травня 1996 | Молін, Іллінойс, США
|
«Quad City Ultimate 2» | |
| Перемога |  Андрій Дудко
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 2:49 | 10 лютого 1996 | Чикаго, Іллінойс, США
|
«Battle of the Masters 2» | Виграв 2-й турнір «Battle of the Masters». |
| Перемога | Боб Голсон
|
Нокаут | 1 | 2:20 | 10 лютого 1996 | Чикаго, Іллінойс, США
|
«Battle of the Masters 2» | |
| Перемога | Рік Грейвсон
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 0:46 | 10 лютого 1996 | Чикаго, Іллінойс, США
|
«Battle of the Masters 2» | |
| Перемога | Рік Грейвсон
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 1:53 | 20 січня 1996 | Молін, Іллінойс, США
|
«Quad City Ultimate 1» | Виграв турнір QCU в легкій ваговій категорії. |
| Перемога | Ед МакЛеннан
|
Підкорення (больовий прийом на руку) | 1 | 1:28 | 20 січня 1996 | Молін, Іллінойс, США
|
«Quad City Ultimate 1» | |
| Перемога | Кевін Маріно
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 3:49 | 28 жовтня 1995 | Чикаго, Іллінойс, США
|
«Battle of the Masters 1» | Виграв 1-й турнір «Battle of the Masters». |
| Перемога | Анжело Рівера
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 1:40 | 28 жовтня 1995 | Чикаго, Іллінойс, США
|
«Battle of the Masters 1» | |
| Перемога | Ясунорі Мацумото
|
Підкорення (задушливий прийом) | 1 | 7:40 | 28 жовтня 1995 | Чикаго, Іллінойс, США
|
«Battle of the Masters 1» |
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2009. Процитовано 6 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2013. Процитовано 6 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 6 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2008. Процитовано 6 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 6 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 6 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Офіційний сайт Пета Мілетича [Архівовано 2 грудня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інформація про Пета Мілетича на офіційному сайті UFC [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика Пета Мілетича на Sherdog [Архівовано 20 грудня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
