Перейти до вмісту

Пилипенко Іван Ісакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пилипенко Іван Ісакович
Народився16 жовтня 1937(1937-10-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Чорна Кам'янка, Маньківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 серпня 2014(2014-08-01) (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьекономіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУкраїнська сільськогосподарська академія (1965) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональна академія статистики, обліку та аудиту Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАудиторська палата України і Спілка аудиторів України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений економіст України Знак Пошани

Пилипенко Іван Ісакович (* 16 жовтня 1937, с. Чорна Кам'янка, Черкаська область — † 1 серпня 2014, Київ) — президент всеукраїнської професійної громадської організації «Спілка аудиторів України», член Аудиторської палати України, заслужений економіст України, академік Академії економічних наук, доктор економічних наук, професор, ректор Національної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України.

З життєпису

[ред. | ред. код]

1965 — закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «Економіка та організація сільського господарства».

Автор понад 100 наукових праць, присвячених актуальним питанням розвитку економіки, статистики, обліку та аудиту. Член редколегії багатьох журналів. За останні роки видав низку навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів, зокрема: «Цінні папери в Україні»(2001), «Основи бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами» (2001), «Економічний аналіз в аудиті фінансової звітності» (2002), «Аудит. Методика документування» (2003), «Фінанси» (2004) «Нерухомість України» (2005), «Стандарти аудиту та етики» (2007) та ін.

Нагороджений орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного прапора, 4 медалями (серед яких срібна Георгіївська медаль «Честь. Слава. Труд») та найбільшою відзнакою Києва — нагрудним знаком «Знак пошани».

Джерела

[ред. | ред. код]